spot_img
Понеділок, 15 Серпня, 2022
More
    HomeНовиниУкраїнаБілоруська опозиція: «Україна – наш стратегічний партнер, Росія – стратегічний ворог»

    Білоруська опозиція: «Україна – наш стратегічний партнер, Росія – стратегічний ворог»

    -

    11 та 12 липня у Берліні проходив II Форум демократичних сил Білорусі. Нагадаємо, що перший подібний захід відбувся у Варшаві 16 – 17 травня.

    Другий Форум розпочався з хвилини мовчання на згадку про загиблих білорусів, які захищали незалежність України, потім присутні заспівали гімн України, після чого пролунало вітання «Слава Україні!».

    Також було організовано збір пожертв на користь ЗСУ.

    Першим виступаючим став голова Верховної Ради Білорусі XIII скликання Семен Шарецький. Нині він проживає в США, тож надіслав свій відеозвернення. Він закликав білоруських опозиціонерів присвятити себе боротьбі з двома антилюдськими режимами – путінським та лукашенківським.

    Голова Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь (2000–2003) Олександр Войтович нагадав про досвід «Круглого столу» 1989 року в Польщі – переговорів між владою та опозиційною профспілкою «Солідарність», які поклали край єдиновладдям Польської об’єднаної робочої партії і стали імпульсом змін у всій Східній Європі.

    Один із ініціаторів Форуму – колишній посол Білорусі у США (1997–2002) та кандидат у президенти Білорусі на виборах 2020 року. Валерій Цепкало, проголосив базові засади опозиції: у країні не повинно бути політичних ув’язнених. Основою суверенітету білоруського народу мають стати демократичні вибори. “Це – серйозна проблема, тому що білоруський народ цього права позбавлений”, – визнав Цепкало. Він також зазначив: “Український гімн сьогодні звучить і в Європі, і в США, і в усьому світі, а сама Україна опинилася на передньому плані боротьби з нелюдським режимом”.

    Офіційний представник спільноти «КіберПартизани» Юліана Шеметовець закликала до організації національно-визвольного руху із широким представництвом різних сил. Вона також наголосила на важливості зв’язків між білорусами та українцями в соціальних мережах, наголосивши: «Україна – наш стратегічний партнер, Росія – стратегічний ворог».

    Голова групи «Білорусь» у Європарламенті Юозас Олекас нагадав про події у регіоні у 1939–1940 роках. Литва тоді вела переговори з СРСР, у країні були радянські військові бази, а згодом відбулася депортація незгодних з окупацією, яка розтягнулася на 50 років.

    «Європарламент не має багато інструментів впливу на білоруський режим, один із цих інструментів – санкції», – визнав євродепутат. І констатував: «У Росії режим має велику підтримку, а в Білорусі є різниця між народом та режимом».

    Читайте також:
    Зустріч G7 у Баварії

    Юозас Олекас згадав важливість допомоги постраждалим, які перебувають у Білорусі, і тим, хто з різних причин був змушений виїхати. “Сьогодні всі погляди спрямовані на Україну, але, я думаю, що Білорусь теж не залишиться без підтримки”, – сказав він.

    «Ніхто не вірить правовій системі Білорусі»

    У ході дискусій знову було озвучено думку, яка пролунала і на I Форумі, а саме – про бажаність надання країні «Плану Маршала» для відновлення економіки.

    Кореспондент Російської служби «Голосу Америки» попросила Валерія Цепкало прокоментувати цю ідею.

    Насамперед він зазначив, що фінансова підтримка країнами Заходу можлива лише для пост-лукашенківської Білорусі. А доки цей режим існує, жодної політичної та економічної співпраці з країною не буде.

    «Ніхто не вірить правовій системі Білорусі, ніхто не вірить у те, що справи в судах розглядатимуться за справедливістю, а не за вказівкою згори. Ситуація погіршуватиметься, деградація буде помітна повсюдно і буде потрібна серйозна допомога з боку Заходу.

    Але я б не став її перебільшувати, тому що мільярди доларів, які Захід готовий буде надати, це не такі вже й великі гроші в порівнянні з інвестиціями, які можуть прийти, якщо вибудувати правильний інвестиційний клімат і створити дієві механізми щодо залучення інвестицій та зацікавленості людей у результати своєї праці», – описав картину можливого майбутнього Валерій Цепкало.

    Експерт вважає, що кошти, надані Білорусі в рамках можливого «Плану Маршалла», мають дати адекватну віддачу. «Тому у процесі розподілу цих грошей мають брати участь зокрема й ті, хто здатний освоювати інвестиції, тобто приймати гроші, організовувати виробництво чи виробничу інфраструктуру та зрештою повертати вкладені гроші», – вважає він.

    На думку співрозмовника «Голосу Америки», у зарубіжних інвестиціях особливо будуть зацікавлені технологічні та індустріальні парки, і при цьому на менше 20% грошей потрібно направити на розвиток біотехнологій – галузі, яка нині відсутня у Білорусі, і яка не надто розвинена у Східній та Центральній Європі. «Але вона дуже перспективна, і за нею – майбутнє», – наголошує Валерій Цепкало.

    «Готовність до війни з Російською Федерацією – консолідована позиція українського громадянського суспільства»

    Керівник Центру дослідницьких проектів протидії російській пропаганді, що знаходиться в Україні Дмитро Громаков зауважив: «В Україні є окуповані території, а Білорусь сама окупована. Між цими країнами є досить серйозна криза довіри. В основі довіри лежить певна передбачуваність, тобто наскільки країни можуть бути прозорими та зрозумілими одна для одної».

    Читайте також:
    Росія завдала ракетного удару по порту Одеси, поставивши під удар зернову угоду

    Громаков закликав подолати вплив Росії, що вона намагається посилити. Ще одна проблема, за його словами, полягає в тому, що білоруси не мають системи легітимації лідерів, тому незрозуміло, з ким говорити. У зв’язку з цим він висловив побажання, щоб на Форумі з’явилися системи легітимації лідерів опозиції за кордоном.

    Кореспондент Російської служби «Голосу Америки» запитала Дмитра Громакова, наскільки успішно, на його думку, Україна долає російський вплив? “Фактично росіяни не змогли реалізувати операції зі створення панічних настроїв в українців та підірвати легітимність влади Володимира Зеленського на початку військового вторгнення, що призвело до збереження керованості військ”, – відповів керівник дослідницьких проектів Центру протидії російській пропаганді. І додав, що, з його точки зору, Україна досить зміцніла щодо стійкості до російського інформаційного впливу.

    Дмитро Громаков вважає, що запорукою зростання української стійкості стали не лише обмежувальні заходи для російських пропагандистських медіаресурсів і соціальних мереж, а скоріше розвинена інфраструктура ініціатив, що самоорганізуються, які були збудовані ще в 2014 році і акуратно збережені в замороженому стані.

    «Сюди ж можна віднести й розвиток поняття “солідарної відповідальності” українського суспільства за дії політиків, – додав експерт – по суті, у нас змінилася точка прийняття рішень на користь громадянського суспільства. Іншими словами, готовність до війни з Російської Федерації – це була консолідована позиція українського громадянського суспільства, яке свідомо підштовхувало політичне керівництво країни на жорсткі позиції щодо захисту територіальної цілісності та цивілізаційного вибору України».

    Експерт робить висновок, що українське суспільство прийняло ту високу ціну, яку йому доведеться заплатити за збереження своєї незалежності та права на свій шлях розвитку.

    Громаков також вважає, що Білорусь має перейти від розмови про свою демократію, до повсякденного життя згідно з демократичними правилами та процедурами, суть яких у тому, щоб навчитися домовлятися та припинити «торгуватися».

    «Україна здобула цей досвід у збройних конфліктах та жорстких протистояннях з політичною елітою. І результатом цих протистоянь став прихід у владу “несистемних політиків”, відсівання яких менш болісне, ніж боротьба з усталеними режимами, як у Білорусі.

    І тут Білорусь могла б запозичити у нас повагу та технології створення правил і процедур вироблення та узгодження загального бачення, і спільних пріоритетів громадянського суспільства для досягнення цілей розвитку всього суспільства», – сказав керівник дослідницьких проектів Центру протидії російській пропаганді.

    Читайте також:
    Україна готує плани щодо деокупації півдня країни

    «Менше держави, мінімум суб’єктивних рішень чиновників, максимальна свобода підприємництва»

    В економічній секції Форуму виступив президент науково-дослідного Центру Мізесу в Білорусі, головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів в Україні Ярослав Романчук. Він закликав присутніх згадати, які були очікування 30 років тому? Нічого з цих очікувань не справдилося, – констатував він.
    е
    Говорячи про «шокову терапію» в галузі економіки, Романчук зауважив, що у Білорусі це може призвести до швидких результатів, але членство в Європейському Союзі накладає певні обмеження. Потрібно також придивитися до досвіду інших країн, зокрема до досвіду України.

    Експерт також закликав категорично заборонити регулювання цін та легалізувати п’ять – шість валют, щоб інвестори могли обирати, в якій валюті здійснювати операції.

    А наскільки білоруське суспільство може бути готовим до таких радикальних економічних реформ, і чи не виникне небезпека соціального бунту з боку тих, хто збідніє внаслідок усіх перетворень, – поцікавилась у Ярослава Романчука кореспондент Російської служби «Голосу Америки».

    На думку економіста, запропоновані реформи якраз будуть «подушкою безпеки» під час переходу від планової економіки до ринкової. «Мої пропозиції призначені не для номенклатурно-олігархічних кланів, а для тих людей, які, як показав досвід початку 90-х років, страждають насамперед», – наголосив Романчук.

    І навів приклад: «Перехід на адресну грошову та соціальну підтримку показує, що від регулювання цін виграють ті, хто має доступ до ресурсів за заниженими цінами, у тому числі до кращого курсу валют. І на цих цінових ножицях формується ще один небезпечний феномен – корупція. Тому коли ми відмовимося від цієї практики і перейдемо на інші механізми, ми мінімізуємо ризики інституціоналізації корупції, чого в 90-ті роки не уникли ні Білорусь, ні Росія, ні Україна».

    Говорячи про переваги мультивалютності, співрозмовник «Голосу Америки» нагадав, що за попередні 30 років Білорусь увійшла до десятки найнеблагополучніших країн світу щодо інфляції. «Білоруський рубль – це умовна одиниця та якийсь фетиш, пов’язаний із тим, що він, нібито, є частиною державної незалежності. Насправді…

    Схожі новини

    LEAVE A REPLY

    Please enter your comment!
    Please enter your name here

    Залишайся на зв'язку

    0FansLike
    0FollowersFollow
    3,432FollowersFollow
    0SubscribersSubscribe

    Останні новини