spot_img
Четвер, 30 Червня, 2022
More
    ДодомуНовиниГрузіяГрузинський уряд подав позов проти президента країни

    Грузинський уряд подав позов проти президента країни

    -

    Уряд Грузії подав позов до Конституційного суду проти президента Саломі Зурабішвілі. Правляча «Грузинська мрія» вважає за необхідне розмежування компетенції президента та уряду при призначенні послів та керівників дипломатичних представництв Грузії.

    Як уточнив голова партії «Грузинська мрія» Іраклій Кобахідзе, позов стосується двох дипломатів, яких уряд збирався призначити до ООН та Канади, і що Конституційний суд має лише дати роз’яснення існуючої норми щодо повноважень президента при призначенні глав дипмісій. Кобахідзе запевнив, що позов не має на увазі імпічменту президента і закликав опонентів утриматися від спекуляцій.

    Примітно, що сама Саломе Зурабішвілі стверджує, що вона затвердила всі призначення послів, представлених їй урядом Грузії.

    Напруга у відносинах партії влади та президента Грузії стала очевидною після того, як у березні Саломі Зурабішвілі розкритикувала «нерішучу підтримку» України з боку «Грузинської мрії»

    У своєму щорічному виступі в парламенті президент Грузії також заявила, що через те, що раніше уряд відмовив їй в організації офіційних візитів до європейських столиць, їй довелося використати власні зв’язки та зустрітися з європейськими лідерами у форматі особистих зустрічей.

    У відповідь на цю критику «Грузинська мрія» звинуватила Саломе Зурабішвілі у порушенні Конституції, оскільки в партії вважають, що за Конституцією президент не може займатися зовнішньою політикою без попереднього узгодження з парламентом. Також партія влади заявила, що Зурабішвілі, не маючи на те право, неодноразово відмовляла уряду у призначенні послів. «Грузинська мрія» при цьому погрожувала, що оскаржить це й низку інших «неконституційних дій» президента у суді.

    Тоді ці погрози так і не матеріалізувалися, оскільки за старою версією закону було можливим оскаржити у Конституційному Суді лише нормативні акти, видані президентом, але не її дії. Після цього у квітні Парламент Грузії затвердив зміни до закону «Про Конституційне Cуде», згідно з якими стало можливим оскаржити дії президента Грузії, Генпрокурора, Генерального аудитора, Народного захисника, парламенту чи уряду.

    У свою чергу, впливове грузинське НВО «Асоціація молодих юристів Грузії» тоді заявило, що ці зміни є спробою «політичної помсти» президенту.

    Реакція у Тбілісі

    Опозиція назвала рішення влади звернутися до Конституційного суду «кроком у напрямку одноосібного та авторитарного правління». Як заявили в опозиційному «Лело», «Грузинська мрія» намагатиметься звести роль президента до функцій «нотаріуса». Більше того, як вважає представник “Лело” Давид Усупашвілівлада бажає, щоб Зурабішвілі «сліпо» підписувала документи, не цікавлячись тим, що в них написано.

    «Те, що ми перейшли на парламентську модель правління, означає, що ми розподілили владу, а не передали себе або Грузію в подарунок уряду. Попереду на нас чекають цікаві процеси», – заявив ЗМІ Давид Усупашвілі, нині депутат від опозиційного «Лело», а минулого спікер парламенту.

    При цьому в «Грузинській мрії» спростовують звинувачення опозиції, заявляючи про те, що президенти Німеччини, Естонії, Ірландії мають схожі з президентом Грузії функції, і їх не вважають «нотаріусами».

    Колишній глава Мін’юсту, а нині міністр культури Грузії Тея Цулукіані зазначила, що чотири роки тому Грузія перейшла з президентської конституційної моделі на парламентську, і що на відміну від попередньої моделі тепер парламент визначає головні напрямки як внутрішньої, так і зовнішньої політики, а уряд несе відповідальність за здійснення виконавчої влади. Щодо президента, її функції, згідно з новою моделлю, обмежені, а у разі призначення дипломатів підпис Зурабішвілі має тепер «символічне значення». Хоча, оскільки президент та уряд «по-різному розуміють норми Конституції», заявила міністр, влада вирішила звернутися до суду.

    «Це найважливіший конституційний позов, але це суперечка, в якій сторони постануть перед одна одною з аргументами не на політичному, а на правовому ґрунті, у пошуку виходу» – заявила Цулукіані.

    Примітно, що нову редакцію Конституції, внаслідок якої Грузія перейшла до парламентської системи правління, парламент ухвалив 26 вересня 2017 року на тлі протесту опозиції. Зокрема, парламентська меншість бойкотувала голосування, залишивши залу засідань, заявивши про небажання брати участь у «фарсі».

    При цьому в Адміністрації президента Грузії заявили, що країна отримала документ «який нікому не належить, окрім однієї партії», тобто. “Грузинській мрії”. Попередник Саломі Зурабішвілі Георгій Маргвелашвілі тоді заявив, що країна «упустила історичний шанс для створення узгодженої Конституції – тобто документа, що базується на згоді, що наблизило б Грузію ще на один крок до демократичного правопорядку».

    Читайте також:
    Суд над Саакашвілі відклали через погіршення стану здоров'я

    Схожі новини

    ЗАЛИШИТЕ ВІДПОВІДЬ

    Будь ласка, введіть свій коментар!
    Будь ласка, введіть тут своє ім'я

    Залишайся на зв'язку

    0FansLike
    0FollowersFollow
    3,370FollowersFollow
    0SubscribersSubscribe

    Останні новини