spot_img
П’ятниця, 12 Серпня, 2022
More
    HomeНовиниСвіт«Голос російської діаспори в Європі має бути почутий»

    «Голос російської діаспори в Європі має бути почутий»

    -

    3 і 4 липня в Празі проходив перший конвент російських громадянських спільнот у Європі (Free Russians Network), організований Празьким Антивоєнним Комітетом, Фондом ВОТ/Асоціація Za wolną Rosję за партнерської підтримки чеської парламентської групи «Прятелі вільного Ruska» («Друзі вільної Росії») фестивалю актуальної російської культури KULTURUS

    Тут зібралися представники некомерційних організацій із багатьох країн Євросоюзу. Всі вони займаються допомогою українським біженцям, які тим чи іншим способом перебралися на Захід.

    «Європейський Союз має чітко сказати собі, що діалог із Путіним – велика геополітична помилка»

    На початку цього заходу з вітальним словом виступив депутат Європейського парламенту від Литви. Андрюс Кубілюс (Andrius Kubilius). Він наголосив, що Росія розв’язала війну не лише проти України та європейських цінностей, а й проти майбутнього Росії. І ще невідомо, хто більше постраждає. Литовський політик переконаний, що Україна має майбутнє, а російське – під питанням.

    На думку Кубілюса, помилка Заходу полягає в тому, що західні уряди підтримували Путіна не лише на початку президентства, а й у наступні роки. Підтримували навіть коли він казав, що демократія в Росії неможлива, і Захід має це визнати. А на Заході Путіна багато хто боявся і в усьому поступався йому.

    Разом з тим пан Кубілюс вважає, що демократія в Росії не тільки можлива, а й неминуча, а ті, хто говорить про «велику підтримку» російським населенням політики Путіна, забувають, що в Німеччині та Японії під час Другої світової війни більшість громадян підтримували режими.

    У розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки» депутат Європарламенту зазначив, що політики ЄС можуть значно більшою мірою допомогти тим росіянам, які були змушені виїхати зі своєї країни. «Цієї допомоги зараз не вистачає, і, звичайно, Європейський Союз повинен мати ясну стратегію, як допомогти Росії трансформуватись у демократію. А в деяких європейських столицях все ще є бажання “врятувати обличчя Путіна”, продовжувати з ним діалог тощо. Після початку війни Путіна проти України Європейський Союз має дуже чітко сказати собі, що діалог із ним – це велика геополітична помилка, яка триває вже не перше десятиліття», – зазначив Андрюс Кубілюс.

    Читайте також:
    Азербайджан почав повертати людей на відвойовані землі

    І висловив сподівання, що головним пріоритетом ЄС стане увага до демократичного перетворення Росії та що Союз працюватиме як із тими громадянами країни, які емігрували з політичних причин, так і з представниками громадянського суспільства всередині самої Росії. «Це робота не буде легкою, Путін переслідуватиме всіх, хто хоче повернути Росію на шлях демократії, але інших варіантів як для громадян Росії, так і для Європейського Союзу – немає. Тому що путінський авторитарний режим є найбільшою загрозою миру та стабільності на всьому європейському континенті. І це вже сказав НАТО. І якщо ми не хочемо наражатись на цю загрозу, ми повинні зробити все, щоб Росія трансформувалася з авторитаризму в демократію», – підсумував євродепутат.

    “Потрібно вийти на сцену і голосно заявить: “Росія – це не Путін!”

    Голова правління СОТ Фонду, член правління Асоціації Za wolną Rosję («За вільну Росію»), Анастасія Сергєєва, Яка була модератором низки дискусій у рамках Конвенту, підкреслила, що в Росії суб’єктом держави ніколи не були люди, а завжди лише невелика група, пов’язана з силовим апаратом. І у цієї групи в руках усі кошти.

    Сергєєва також констатувала, що в соцмережах спостерігається поділ на тих російських опозиціонерів, які залишилися в країні та тих, хто виїхав. «Потрібно уникати цього, кожна група має своє розуміння ситуації. Важливо не сперечатися про суперечності, а знайти точки об’єднання. Моя теза – будувати мости навіть до тих, хто сумнівається, не розуміє тощо», – вважає член правління Асоціації Za wolną Rosję.

    Виступав із відеозв’язку з Вільнюса Володимир Мілов розповів, що останнім часом він багато розмовляє з політиками та лідерами громадської думки на Заході. «Багато хто вірить, що в Росії демократія можлива. Існують глибокі симпатії до Росії, і нерозуміння, що Росія була насильно загнана в ті рамки, в яких вона опинилася. 20 років тому жодного “імперського синдрому” в Росії не було», – зазначив російський опозиціонер.

    Читайте також:
    США модифікують тарифну політику щодо Китаю

    За словами Мілова, багато його європейських політиків говорили приблизно таке: «Ми хочемо чути голос російської діаспори, як чуємо білорусів та українців».

    І щоб цей голос позитивної, антипутинської Росії, відмінний від голосу «Росспівробітництва» був нарешті почутий, сил є достатньо, вважає Володимир Мілов: «Треба вийти на сцену і голосно заявить: “Росія – це не Путін!” І ми маємо представляти країну на міжнародному рівні із зовсім іншим іміджем».

    “Тут зібралося дуже широке представництво з багатьох європейських країн”

    Потім відбулася презентація проектів громадянських активістів з різних країн Європи, причому у переважній більшості ці проекти представляли уродженці Росії. Кореспондент Російської служби «Голосу Америки» поговорила з деякими з них.

    Координатор порталу Activatica. org Євгена Чирікова, вважає, що зараз дуже важливо підтримувати ініціативні групи та громадянських активістів, які виникали у Росії. Вона також додала: «Я живу у прекрасній Естонії, яка 50 років була під радянською окупацією. З Естонії виїхало багато людей, але всі вони хотіли повернутися до своєї країни. І декому це вдалося. І ми сподіваємося, що колись повернемося до Росії».

    Під час роботи конвенту

    Під час роботи конвенту

    Російським волонтерам, які допомагають українським біженцям дістатися кордону з країнами Балтії, небезпечно розкривати свої імена, тому вони ухиляються від спілкування з пресою. Про це згадала і Євгенія Чирикова, зазначивши, що дотримання запобіжних заходів дозволяє добровільним помічникам продовжувати свою місію з переправлення українських біженців до Євросоюзу. «Йдеться про людей, які насильно вивезені з тимчасово окупованих областей України на територію Росії та пройшли фільтраційні табори. Потім російська волонтерська мережа допомагає їм дістатися кордону з Нарвою. І щодня приблизно по 300 людей переходять кордон та потрапляють на територію Естонії», – розповіла вона у розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки».

    На території Ленінградської області волонтери створили шелтер (тимчасовий притулок) для українських біженців, які прагнуть виїхати на Захід. Також шелтер є і в Естонії, щоб люди, які пройшли довгий і пов’язаний з різними труднощами шлях, могли б трохи відпочити, перш ніж рухатися далі. «Цей шелтер був створений чудовими людьми з команди, яка називається “Друзі Маріуполя”. Це російські активісти, які після 24 лютого були змушені покинути Росію. Вони приїхали туристичними візами, тобто у них, по суті, немає нормальної легалізації, у них не працюють картки. Вони від одного “дружнього дивана” переселяються на інший “дружній диван”, у них немає можливості працювати тут, але все одно вони з ранку до ночі займаються проблемами українців, які пережили справжнє пекло – війну, блокаду та фільтраційні табори», – додала координатор. порталу Activatica.org

    За її словами, є люди та цілі організації, які жертвують гроші волонтерами, наприклад – Фонд Сахарова. «Ми їм дуже вдячні, бо без цієї підтримки неможливо було б оплачувати операції, коли у Росії хтось потрапляє до лікарень після поранень, і їм потрібна медична допомога. У Європі ми домовляємось. Завдяки Ользі Романовій ми вийшли на мережу німецьких волонтерів, але іноді потрібна екстрена допомога всередині Росії для оплати квитків чи купівлі речей першої необхідності. Ми постійно продовжуємо фандрайзинг, і на нашу організацію Support Net ми збираємо кошти для українських біженців, і зараз думаємо про те, щоб відкривати такі шелтери і в інших країнах Європейського Союзу, бо йде величезний потік людей з України, і їм треба допомагати», – уклала Євгена Чирікова.

    Олексій Козлов, що приїхав до Праги з Берліна, представляє організації Solidarius та Freies Russland, які займаються допомогою біженцям та емігрантам. «Наразі роботи дуже багато, я просто збився з рахунку акцій, у яких ми беремо участь. Активно стартуватимемо у серпні. Наша активність буде не лише у Німеччині, а й в інших містах. Сподіваємося, що незабаром Україна переможе», – сказав він, звертаючись до присутніх.

    У коментарі для Російської служби «Голосу Америки» Олексій Козлов розповів, що у німецькій столиці зараз практично немає жодних акцій на підтримку «спеціальної військової операції» російської армії. Був лише один автопробіг, про який берлінці дізналися лише тому, що про це писала преса. «Було кілька спроб зробити щось навколо 9 травня, але все було вкрай “скромно”. Був ще один автопробіг, який ми зупинили завдяки взаємодії з українцями. Ми заявили чотири контр-демонстрації, і зрештою організатори його скасували», – згадав він.

    Проукраїнські акції у Берліні, за свідченням Козлова, були дуже помітними у лютому, березні та квітні. Але наступні місяці ця активність пішла на спад. «Лише коли відбуваються якісь серйозні критичні події, але не більше, на жаль.

    Що ж до нашої допомоги біженцям із Росії та України, то росіянам ми допомагаємо в отриманні візи для поїздки до третіх країн. А тих, хто хоче залишитись у Німеччині, ми консультуємо залежно від їхньої ситуації. Допомагаємо або з отриманням посвідки на проживання, або просто розповідаємо, як влаштовано життя у ФРН.

    Що ж до українців, то ми консультуємо їх з різних складних випадків, наприклад, якщо в їхній родині є росіяни. Або якщо вони в’їжджають до Німеччини не з України, а з іншої країни», – розповів Олексій Козлов.

    А оцінюючи перший Конвент російських громадянських спільнот у Європі, представник Solidarius та Freies Russland зазначив: «Тут зібралося дуже широке представництво з багатьох європейських країн. Лише з однієї Німеччини близько десяти ініціативних груп із різних земель. Тобто запит на комунікацію та на координацію спільних дій дуже великий, і я сподіваюся, що ми й надалі працюватимемо у такому форматі».

    «Після 24 лютого “путінферштеєрам” у Німеччині стало незатишно, тому що в мейнстрімі захищати Путіна тепер просто непристойно»

    Голова Форуму російськомовних європейців, соціолог Ігор Ейдман вважає, що налагодження мостів між західним істеблішментом та російськими…

    Схожі новини

    LEAVE A REPLY

    Please enter your comment!
    Please enter your name here

    Залишайся на зв'язку

    0FansLike
    0FollowersFollow
    3,430FollowersFollow
    0SubscribersSubscribe

    Останні новини