Хоча російське вторгнення в Україну, безумовно, буде домінуючою темою на саміті НАТО в Мадриді, Іспанія та інші члени альянсу намагаються непомітно підштовхнути блок до розгляду питання про те, як найманці, які виступають на стороні президента Росії Володимира Путіна, поширюють вплив Москви в Африці.
Як господар саміту Іспанія хоче підкреслити свою географічну близькість до Африки, виступаючи за приділення більшої уваги південному флангу Європи в новому документі, в якому викладається бачення НАТО викликів і завдань у сфері безпеки, що стоять перед альянсом.
У поточній Стратегічній концепції альянсу, затвердженій у Лісабоні у 2010 році, ризик звичайної війни на території НАТО оцінюється як «низький». Документ не згадує безпосередньо занепокоєння щодо нестабільності в Африці. На той час альянс вважав байдужість найбільшою військовою загрозою.
Однак схоже, що члени НАТО прийшли до саміту в Мадриді з консенсусом, що хоча Росія, як і раніше, викликає найбільше занепокоєння, альянс має розширювати свій глобальний огляд. Позицію Іспанії щодо посилення уваги до «Півдня» поділяють Великобританія, Франція та Італія.
На їхню думку, ймовірною причиною безпекових викликів в Африці є твердий намір Путіна відновити імперську славу Росії, а також експансіонізм Китаю. Росія розгорнулася завдяки присутності своїх найманців у районі Сахель – напівпустельному регіоні, що тягнеться від Сенегалу до Судану, який страждає від політичних чвар, тероризму та посухи.
«Кожного разу, коли я зустрічаюсь з міністрами країн НАТО, союзники надають повну підтримку у зв’язку з нестабільністю, яку ми бачимо на південному кордоні альянсу, і особливо нинішньою ситуацією в Сахелі», – заявив міністр закордонних справ Іспанії Хосе Альбарес.
Президент Франції Еммануель Макрон вже давно закликає НАТО до «активнішої участі» в Сахельському регіоні. Тепер, коли «Група Вагнера» перемістилася до Малі, французька влада наголосила, що вагнерівські найманці звинувачуються в порушеннях прав людини в Центральноафриканській Республіці, Лівії та Сирії.
Також очікується, що НАТО включить до нового Стратегічного документа згадку про зростаючий військовий вплив Китаю як у Тихоокеанському театрі бойових дій, так і за його межами.
Глава Африканського командування збройних сил США генерал Стівен Дж. Таунсенд попередив у травні, що Китай намагається збудувати військово-морську базу на атлантичному узбережжі Африки.
За його словами, Пекін виявляє найбільший інтерес до створення бази в Екваторіальній Гвінеї – невеликої, багатої на нафту диктатури, яка колись була єдиною колонією Іспанії на південь від Сахари.
Китай має одну іноземну військову базу, яку він визнає. Вона розташована в Джибуті у Східній Африці, але багато хто вважає, що Народно-визвольна армія Китаю зайнята створенням зарубіжної військової мережі, навіть якщо вона не використовує термін «база».