На тлі загарбницької війни Росії проти України, що триває, шість громадських організацій і понад п’ятдесят європейських активістів об’єдналися під гаслом «Eutelsat, припиніть заробляти на крові!» («Eutelsat, Stop Bloodcasting!») і вийшли на демонстрацію протесту перед штаб-квартирою супутникової компанії Eutelsat в Іссі-ле-Муліно (Issy-les-Moulineaux) у передмісті Парижа у Франції.
Усього супутники Eutelsat, що охоплюють свої мовленням простір Європи від Альп до Уралу, транслюють 330 телеканалів 15 мільйонам російських клієнтів та мільйонам російськомовних глядачів у Європі, на контрактній основі співпрацюючи з двома російськими платформами платного телебачення «Триколор» та «НТВПлюс» яких інтегровані в путінський апарат пропаганди та дезінформації.
Вимоги протестувальників у Франції активістів прості: «Eutelsat, один з найбільших міжнародних супутникових операторів, основним акціонером і регулятором якого є французька держава, повинен припинити цю співпрацю»
Акція протесту проводилася під егідою «Комітету Дені Дідро» (The Denis Diderot Committee) – проекту, метою якого є відновлення вільного обміну інформацією у ЗМІ та телекомунікаціях, що не допускає застосування будь-якої військової чи іншої пропаганди.
Його засновники – Джим Філліпофф (Jim Phillipoff, Media Expert, Founder and former CEO of Ukrainian satellite platform XTra TV) та Андре Ланж (André Lange, дослідник, експерт з Європейської аналітики, основний head of department, European Audiovisual Observatory (Council of Europe)) розповіли про цілі акції в коментарі для Російської служби «Голосу Америки».
«Ми засудили те, що відбувається, і вказали французькій та європейській громадськості на відсутність рішення влади Франції та ЄС про припинення співпраці з російськими платформами, які ретранслюють пропагандистські канали, яке ми вважаємо аморальним, незаконним, а також абсурдним зі стратегічної точки зору», – заявили вони.
Ідею акції запропонувала Ксенія Єрмошина, науковець французького Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS). Вона ж виступила автором жорсткого формулювання гасла протесту («Eutelsat, Stop Bloodcasting!») – яким називає кривавими гроші, які отримують канал за поширення пропаганди російського агресора.
Акцію було організовано з нагоди присутності в Парижі Михайла Клімарьовавиконавчого директора російського «Товариства захисту інтернету» (ОЗІ), що нині базується в Литві.
Михайло Климарьов у коментарі для Російської служби «Голосу Америки» повідомив, що за даними його організації «на нещодавно окуповані Росією території України вже завезено понад 50 000 супутникових комплектів «Триколор» для прийому та подальшого розповсюдження російських пропагандистських каналів».
Eutelsat та «небезпечний вірус» кримінальної пропаганди Кремля
Через російські платформи платного телебачення «Триколор» і «НТВ-Плюс», які Eutelsat сплачують десятки мільйонів євро на рік за своє поширення, глядачі Європи, Росії, а тепер ще й окупованих територій України отримують доступ до мовлення основних російських каналів (Росія-1, Перший канал та НТВ), «переповнених» пропагандою.
Крім того, через Eutelsat транслюються ще 13 російських інформаційних каналів, у тому числі групи RT – раніше називалася Russia Today – серед яких арабська версія RT Arabic на Північну Африку та Близький Схід.
Таким же шляхом поширюються БелРос (канал Союзу РФ і Білорусі з проросійським контентом «імперської» спрямованості), мілітаристський телеканал «Зірка» Збройних Сил РФ з відкрито агітаційними та дезінформаційними матеріалами та 33 регіональні російські канали, у тому числі ЧДТРК «Грозний», підконтрольний Кадирову, а також два канали Російської православної церкви з анти-ЛГБТ-виступами з боку окремих її представників.
Через Eutelsat також поширюються телеканали, які «віщають» із окупованих Росією територій Криму, Донецької та Луганської областей.
Спроби вплинути на Eutelsat поки що недостатні
Наприкінці вересня відбулися позитивні події: Єврокомісар з питань транспарентності Віра Юрова (Věra Jourová), яка відповідає в ЄС за питання ЗМІ, під час свого візиту до України заявила, що «можливі подальші санкції», маючи на увазі Eutelsat.
Того ж дня єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон (Thierry Breton), який відповідає за питання космічної галузі, заявив в інтерв’ю пресі, що «співпраця з Росією в космосі припинена».
Однак восьмий пакет санкцій проти Росії, ухвалений ЄС на початку жовтня, не заборонив надання супутникових послуг пропагандистським телеканалам.
У цьому контексті Андре Ланж вкрай незадоволений реакцією офіційних представників Євросоюзу на звернення та петиції Комітету Дені Дідро та низки інших європейських громадських організацій.
Європейська комісія, розглядаючи скарги, використовує поняття «дезінформація». Російські телеканали містять багато дезінформації, зокрема заперечення відповідальності російської армії у масових вбивствах мирних жителів в Україні. Тим не менш, Андре Ланж вважає, що «питання коштує набагато серйозніше, ніж просто про дезінформацію».
«Ці російські канали регулярно транслюють заклики до вбивства українських та європейських лідерів чи журналістів, закликають до геноциду українського народу. Висловлювання телеведучих виявляються часто радикальнішими, ніж навіть заяви самого Путіна. Канали показують кадри примусових інтерв’ю військовополонених. Їхні журналісти висловлюють підтримку депортаціям та “російському перевихованню” українських дітей, що також є формою геноциду», – наголосив Андре Ланж в інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки».
Він наполягає, що «зміст основних російських каналів та співпраця Eutelsat з російськими платформами, напханими пропагандою, суперечить Хартії основних прав ЄС».
«Позиція французької влади так само дуже спантеличує. У своєму останньому телеінтерв’ю президент Макрон визнав, що росіяни ведуть гібридну війну, зокрема пропагандистську. Але журналіст, який брав інтерв’ю, не став ставити питання про те, чому ця пропаганда транслюється французькою компанією, яка перебуває під контролем французької влади. Чи могли б ви уявити, щоб британський уряд під час Другої світової війни дозволив надати мовні потужності у розпорядження Großdeutscher Rundfunk?», – обурено запитав Андре Ланж, маючи на увазі радіомовника нацистської Німеччини.
Сам Eutelsat поки що відмовляється від переговорів
«Вони відмовилися від будь-якої зустрічі і не відповіли на наші питання про супутника Eutelsat 53 A, який веде мовлення на незаконно анексовані Росією території України. Пресі вони повторюють, що пов’язані своїм “Етичним кодексом”, який забороняє їм втручатися у контент своїх клієнтів та зобов’язує їх зберігати нейтралітет”, – нагадав Андре Ланж.
“Голос Америки” раніше розповідав про спроби “Комітету Дені Дідро” розпочати переговори з Eutelsat.
«Ми розуміємо, що вони почуваються захищеними французьким урядом», – з гіркотою додав Андре Ланж.
Eutelsat опублікувала цього тижня свої фінансові результати за перший квартал.
«У ньому не згадувалося Росія. Ми не знаємо, чи їм зараз платять російські партнери, і здається, що ніхто з журналістів не розслідують це», – уточнив Ланж.
Європейське суспільство не байдуже, але потрібно більше зусиль
На початку жовтня у Національних зборах Франції було організовано дебати щодо України, на якому група французьких парламентаріїв представила пропозицію про резолюцію з «проханням до уряду Франції, Arcom, ЄС та міжурядової супутникової організації вжити заходів щодо припинення мовлення телеканалів, пов’язаних з російською владою, на супутниках Eutelsat».
Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення регулярно повідомляє на своєму сайті про роботу Комітету Дені Дідро.
Оперна співачка, колишня депутатка держдуми РФ, яка проживає в Україні, Марія Максакова цитує петиції «Комітету Дені Дідро» у своїх відео на YouTube, що за пару годин приносить сотні нових підписів під документами комітету.
«У нас також є приватна підтримка від численних європейських державних службовців, які добре обізнані з цією справою, але які не можуть через “очевидну стриманість” оприлюднити свою особисту позицію», – наголосив Андре Ланж.
Дії комітету висвітлюються європейською пресою – Frankfurter Allgemeine у Німеччині та Berlingske у Данії, країні походження генерального директора Eutelsat, Єви Бернеке (Eve Berneke).
У самій акції протесту, організованої Комітетом Дені Дідро також брали участь представники організацій: «Репортери без кордонів», «Russie-Liberté», «Union des Ukrainiens de France» та «Pour l’Ukraine, leur liberté et la nôtre», а також із групи феміністського опору «Anti-Guerre/Pemanagpo».
Санкції проти телепропаганди мають стати жорсткішими
У травні Управління контролю за іноземними активами (OFAC), Міністерства фінансів США, заборонило американським супутниковим компаніям Intelsat та Horizon Satellite Systems продовжувати забезпечувати трансляцію трьох російських державних каналів російської платформи платного телебачення «Телекарта». Рішення було швидко реалізовано та змусило Телекарту перенести свою пропозицію на російські супутники.
На початку березня ЄС заборонив трансляцію різних мовних версій Russia Today (крім арабської RT) на ринок ЄС. У червні вони заборонили ще три російські державні канали.
Arcom (французький регулятор) у липні заборонив Eutelsat мовлення НТВ Мир на країни ЄС. Мовні регулятори Польщі, країн Балтії та України заборонили поширення у своїх країнах цілої низки російських телеканалів. Оскільки в країнах Балтії існує сірий ринок декодерів «Триколор», латвійський парламент ухвалив закон, що забороняє використання російських декодерів.
Уряди ЄС, США, Великобританії, Канади та Австралії також ввели санкції проти окремих російських тележурналістів і проти колишнього генерального директора Яндекса, «російського Google» (що базується в Нідерландах).
«Проте ми вважаємо, що санкції проти особистостей носять суто символічний характер і “на публіці” путінські пропагандисти ними навіть бравують. Ці санкції не поміщали, Володимиру Соловйову дати інтерв’ю як “запрошену” зірку у ток-шоу італійського RAI”, – підкреслив Андре Ланж.
Заборона на програми RT дотримується, проте «Комітету Дені Дідро» стало відомо, що RT France було перезапущено і навіть транслювалось мережею IPTV Люксембургу.
Санкції ЄС, введені проти Russia Today, наприклад, застосовуються лише до ринку ЄС, а не до мовлення, орієнтованого на треті країни.
«Подумайте, яким би було таке ж регулювання…



