На ідеологічному семінарі, що відбувся нещодавно в Мінську, віце-секретар Радбезу Павло Муравейко обурився тим, що Литва «блокувала транзит з боку Білорусі», швидше за все, маючи на увазі транзит товарів литовською територією до Калінінградської області Росії, а також транзит і перевалку білоруських добрив. литовських портах. Ці обмеження були введені в лютому 2022 року, а роком раніше Литва заборонила транзит та перевалку нафтопродуктів з Білорусі.
«Литва фактично заборонила нам переміщувати свої товари через кордон. За всіма нормами міжнародного права такий крок стосується економічної агресії. З погляду банальної логіки, ми маємо всі підстави, щоб прорубати життєво важливий для нас коридор силою зброї», — заявив Муравейко.
Ці слова не залишилися поза увагою з боку литовських політиків. Так,
депутат Європейського парламенту від Литви та постійний доповідач щодо Білорусі Пятрас Ауштрявічюс вважає, що загрози Павла Муравейка «пробити коридор» для транзиту білоруських товарів через Литву свідчать про те, що введені проти Мінська обмеження мають вплив на економічні та фінансові результати державного бюджету Білорусі.
Такі висловлювання показують, що є різні яструби і в Мінську, і в Москві, які намагаються провокувати, підвищувати тон, створювати напругу. Але вони мають знати, що ми готові до відповіді. І це буде відповідь не лише Вільнюса чи Риги, це буде відповідь із Брюсселя та Вашингтона. Тому треба добре подумати, чи не страшно навіть думати про те, щоб перетнути кордон», — додав він.
Схожі новини:
“Ми пошлемо жорсткий сигнал “Григорійовичу”, щоб він вийшов зі свого туману”
У коментарі для Російської служби «Голосу Америки» Пятрас Ауштрявічюс (Petras Auštrevičius) насамперед зазначив, що економічна та фінансова ситуація в Білорусі дуже напружена, і це відчувається щодня. «Це реальна ситуація – всі санкційні заходи призвели до того, що ми довго говорили. Без великих російських дотацій білоруська економіка взагалі не може існувати, а ці дотації – говоритимемо відверто – перестали приходити досить регулярно», – наголосив постійний доповідач Білорусі в Європарламенті.
І продовжив: «Тому в елітах Білорусі напруга зростає, і те, про що вони говорять між собою, зараз вийшло на поверхню, як частина дискусії, яка проводиться у цих закритих колах у Мінську щодо політики, безпеки та оборони. Я не думаю, що ці слова сказані так. Їх витягли з контексту, але мені не здається, щоб якийсь заступник чи навіть віце-секретар Радбезу з власної ініціативи взяв би та ляпнув – неможливо! Він чув, знав ширший контекст, можливо йому навіть дозволили таке озвучити публічно. Швидше за все, так воно і є, але це луна тих розмов, які ведуться у Мінську».
Європарламентар від Литви вважає, що до подібних висловлювань слід ставитися серйозно, оскільки вони відображають ситуацію, яка становить реальну небезпеку. «На це треба дивитися як на зростаючу загрозу і не лише Литві. Це виклик Заходу, тому я чекаю на дуже чітку реакцію з його боку, тому що ми повинні перестати грати такими ситуаціями і дивитися на подібне дуже серйозно», – вважає Пятрас Ауштрявічюс.
Саме так, за його словами, це й сприймається у Литві. «Я дуже сподіваюся, що за всіма рішеннями щодо нарощування оборонного бюджету, дислокації наших партнерів все робиться серйозно, але без паніки. Мати подібних сусідів, це те саме, що й Сектор Газа. Ніколи не знаєш, який підрозділ терористів вийде на операцію, а це тероризм уже на державному рівні з більш серйозною та продуманою підготовкою.
Ми знаємо, з ким живемо, і які загрози вони можуть становити. Але можливо зроблено ще не все і ми надішлемо жорсткий сигнал “Григорійовичу”, щоб він вийшов зі свого туману», – попереджає співрозмовник «Голосу Америки», маючи на увазі голову мінського режиму Олександра Лукашенка.
На запитання, чи є підстави вважати, що було надано відповідну санкцію від Лукашенка, чи навіть від Путіна політик похитав головою:
«Хіба Лукашенко має більшу свободу вибору? Я гадаю, що він її не має, все це координується з Кремлем, і це у мене не викликає жодних питань. Мінськ і Москва співають дуетом, тож найімовірніше це якесь попередження чи спроба налякати, а це Кремль теж уміє, особливо чужими руками. Але це обумовлена ситуація, в чому я не маю жодних сумнівів, бо санкційні наслідки відчуваються і в Москві. Тому злість і російська, і білоруська – те, що є чутливим для однієї частини цієї імперії, відчувається і в іншій – тут спільна гра».
«Думаю, що головним адресатом мови Муравейка була внутрішня аудиторія у Білорусі»
Офіцер запасу Сил спеціальних операцій Литви, керівник Агентства інформаційної безпеки товариства Аурімас Навіс (Aurimas Navys) не вважає, що слова Павла Муравейка можна розцінювати як своєрідне запрошення Євросоюзу, і, зокрема, Литви до діалогу з білоруською владою. «Думаю, що якби режим у Мінську мав по-справжньому таке бажання, то не Муравейко, а інші особи в Мінську говорили б безпосередньо з нашими дипломатами», – зазначив експерт у розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки».
Водночас Аурімас Навіс вважає, що войовнича заява першого заступника держсекретаря Ради безпеки Білорусі була узгоджена якщо не безпосередньо з Кремлем, то з Олександром Лукашенком напевно. А зміст сказаного полягає у перевірці реакції у Литві та ширшій – у країнах НАТО. Тим більше, що зараз є кілька «гарячих точок», включаючи війну Росії проти України, війну ХАМАС проти Ізраїлю, ошатну ситуацію навколо колишнього Нагірного Карабаху та ескалацію відносин між Сербією та Косово. «У нас у країнах Балтії були е-мейли щодо можливого мінування у школах, і я вважаю, що це було тестування нашого суспільства, наших спецслужб – як на це зреагують країни та Альянс загалом. Думаю, що наше суспільство має зрозуміти, що ми живемо поряд із терористом, я маю на увазі Росію. І це не можна ігнорувати, бо Кремль на це розраховує. Якщо ми ігноруватимемо, тоді терористи обов’язково щось зроблять», – переконаний керівник Агентства інформаційної безпеки суспільства.
І пояснює, що він не має на увазі повномасштабну війну, але не виключає ймовірність різноманітних провокацій. На думку співрозмовника «Голосу Америки», офіційний Вільнюс обов’язково має реагувати на подібні заяви, бо інакше Москва та Мінськ можуть сприйняти відсутність реакції як «зелене світло» для продовження провокацій. «Але я думаю, що головним адресатом мови Муравейка була не Литва, а внутрішня аудиторія у Білорусі. Мовляв, “у нас є ворог – Литва та НАТО, тому ми можемо взятися за зброю та силою пробити коридор у Калінінградську область”. І, швидше за все, прямого замовлення з Москви цього разу не було», – продовжує Аурімас Навіс.
Офіцер запасу Сил спеціальних операцій Литви також вважає, що насправді ні Москва, ні Мінськ не наважаться втілити подібні загрози у життя. «Сам Лукашенко не зможе зробити навіть найменших провокацій, не кажучи вже про те, щоб силами армії прорубувати якісь коридори. А Москва боїться конфронтації з НАТО, і в Кремлі хоч і не проти влаштовувати провокації на східному фланзі Альянсу, але не хочуть переходити якісь “червоні лінії”, які призведуть до введення в дію 5-ї статті Вашингтонського протоколу.
Якщо вони щось і робитимуть, то лише те, на що Альянс не відреагує найрішучішим чином. І це подасть сигнал: “Навіть не думайте над цим, навіть не намагайтеся!” Ми не можемо собі дозволити програти інформаційну війну, на що розраховує Кремль. Ми повинні відповідати (на погрози), і якщо мова зайде про “прорубування коридорів”, ми повинні реагувати жорстко – можливо санкціями, адже якщо ми промовчимо, наступного тижня буде ще одна така заява, ще одна інформаційна атака. Тому що Кремль йтиме далі і далі», – попереджає Аурімас Навіс.
«Подібна риторика могла з’явитися після спілкування з російською стороною»
Колишній військовий, засновник «Білого легіону», керівник «Білорусь 2.0 Робім разом» Сергій Бульба не сумнівається, що криза легітимності Лукашенка відбивається на всій правлячій еліті, яка, у свою чергу, замислюється про це.
«Сьогоднішній період характерний тим, що вони разом із Росією напрацьовують нову концепцію національної безпеки Союзної держави. Вони зараз постійно комунікують між собою, і те, що Муравейко озвучує, це, певне, те, що Росія не наважується сама висловити. Вони готують усіх до того, що, можливо, буде заблокована Калінінградська область морем і сушею, і нібито для цього мало не білоруські війська готуються, мовляв, якщо що, то ми розблокуємо! Але ж ми розуміємо, що конфлікт Білорусі з НАТО — це самогубство», – висловив думку Сергій Бульба у розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки».
Засновник «Білого легіону» також вважає, що розмови про можливість «прорубати коридор» до Калінінградської – лише мрії правлячої білоруської верхівки, і на здійснення подібних загроз вони ніколи не наважаться. «А подібна риторика могла з’явитися після спілкування з російською стороною, самі білоруси ніколи не надумалися б на таке», – додає він. І як людина з армійським досвідом пояснює, що маневри, які час від часу проводить білоруська армія, мають швидше оборонний характер і наступальні алгоритми білоруси не сильно відпрацьовують. І вся білоруська військова підготовка має, за його оцінкою, вельми умовний характер.
Сергій Бульба також розповів, що віце-секретар Ради Безпеки Білорусі Павло Муравейко відомий тим, що саме він після 2020 року є безпосереднім керівником спецпідрозділів, про створення яких тоді задумалася білоруська влада. «Ці спецзагони ліквідаторів планували зайнятися лідерами білоруської діаспори, які перебувають за межами Білорусі. І саме під керівництвом Муравейка було створено такий підрозділ, куди брали, зокрема, людей з “Мар’їної Гірки” – бригади сил спеціальних операцій, де на сьогоднішній день є два офіцерські загони – еліта білоруського спецназу. Набирали людей, які можуть користуватись дельтапланами для того, щоб вони могли перелітати кордон, не виявляючи себе. Набирали інструкторів, які можуть працювати з різними отрутами,…
