spot_img
Четвер, 30 Червня, 2022
More
    ДодомуНовиниБілорусьміж Путіним та українською ковадлом

    між Путіним та українською ковадлом

    -

    Багато серед західних політиків, білоруської та російської опозиції та громадянських активістів називають режим Олександра Лукашенка «співагресором», активним учасником повномасштабної війни проти України.

    Справді, з території Білорусі робилися спроби наступу російської армії на Київ та Чернігів, триває обстріл території України, зокрема її західних областей. У той же час, події останніх місяців дали привід говорити і про відродження білоруського партизанського руху – неодноразово руйнувалися залізничні колії, якими передбачалося відправити російські війська та озброєння для захоплення українських міст. На боці України сьогодні бореться і формування добровольців-білорусів – “Полк Кастуся Калиновського”. Активну участь у бойових діях на боці Росії білоруська регулярна армія поки що не бере. Чи слід очікувати на нову ескалацію на кордоні Білорусі та України? Чи стане мінський режим прямим учасником агресії проти свого південного сусіда?

    «Якщо Лукашенко почне загострювати ситуацію, логічно піде удар по території Білорусі»

    Координатор громадянської кампанії «Європейська Білорусь» Андрій Санніков звернув увагу на те, що в більшості публікацій на цю тему, зокрема в українських ЗМІ, зберігається надія на те, що Олександр Лукашенко таки не віддасть наказу про вторгнення білоруських військовослужбовців в Україну. . При цьому сам він вважає: «Обов’язково треба враховувати небезпеку, яка загрожує Україні та не повторювати минулих помилок, коли чомусь була впевненість, що Лукашенко не дозволить використати свою територію для нападу на Україну. Насправді, він і зараз дозволяє це робити».

    У розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки» Санніков згадав нещодавню публікацію на порталі «Хартія 97», де йдеться про те, що «до ризику відкриття нового фронту слід ставитися серйозно». Автор публікації попереджає: «найближчими тижнями Путін використовуватиме Білорусь як плацдарм для власних військ. Саме так сталося 9 червня, коли з військового аеродрому в Барановичах у небо піднялися три винищувачі РФ, які здійснили удар по Новограду-Волинському Житомирської області».

    «Лукашенко – повноцінний учасник агресії, і до нього слід ставитися подібним чином», – вважає координатор «Європейської Білорусі».

    Андрій Санніков також зазначає, що зараз українці поводяться стримано щодо свого північного сусіда. Логіка війни диктує удари по території, яка використовується для агресії проти України, тобто по Білорусі, де знаходиться особлива російська техніка, російські війська. Вони ведуть війну з Росією, а Росія базується біля Білорусі. Якщо Лукашенко почне загострювати ситуацію, логічно буде удар по території Білорусі, і не тільки по російських об’єктах, але почнеться війна з Білоруссю. Поки що українці прагнуть цього уникнути, хоча їм доводиться досить туго, але Лукашенко постійно провокує їх. Чи може йому наказати Путін (надіслати свої війська в Україну)? Ну, звісно, ​​може, тому що сьогодні Путін у військовому відношенні контролює територію (Білорусі). Але воювати з білоруського боку буде не навчена армія, а абсолютно невмілі, необстріляні солдати та нікуди не придатні офіцери, яких просто перемолотять у фарш», – попереджає співрозмовник «Голосу Америки».

    Читайте також:
    режим Лукашенка – співучасник у війні Росії проти України

    І завершує: «Ми, я маю на увазі білоруську опозицію, постійно говоримо, що найкращим виходом із ситуації, коли вас посилають на вірну смерть – здавайтесь у полон і переходьте на бік України, щоб воювати за свободу України та Білорусі. Тому що цілком зрозуміло: російська армія вже напилася крові, воюючи і в Чечні, і в Сирії, і в Україні, починаючи з 2014 року. А українська армія дуже виросла і зміцніла, ставши однією з найбоєздатніших армій у світі. Тому сьогодні вона є професійною, і що найголовніше – згуртованою патріотизмом силою, проти якої не встояти нікому. І розв’язка буде дуже сумною для Лукашенка, якщо він почне виконувати наказ Путіна у цьому напрямі».

    «Лукашенко намагається продемонструвати лояльність до Путіна, а сам закулісно маневрує…»

    Колишній посол США в Білорусі Кеннет Яловіц, у свою чергу, вважає, що ризик використання Путіним армії Білорусі існує, і бачить три фактори: «По-перше, Путін чинить тиск на Лукашенка, і той відчуває, що він не має іншого вибору, окрім як посилити армію та приєднатися до російської агресії. Він бачить, що військова активність насамперед відбувається на сході та півдні України. І не виключено, що Білорусь може вступити у війну на заході України». Проте, на думку колишнього посла, білоруське населення категорично налаштоване проти війни за участю їхньої країни. Тому, можливо, Лукашенко робить ці кроки, бо переймається своїм внутрішнім становищем. Кеннет Яловіц зазначає, що це «своєрідний сигнал для все ще дуже активної опозиції в Білорусі. Це може бути ознакою того, що Лукашенко усвідомлює свої внутрішні слабкості та просто зміцнює позиції».

    «І третє – ми багато говорили про те, як Лукашенко був затиснутий між Заходом та Путіним у минулому. І тепер він має дуже обмежені можливості для маневру через те, що він фактично вибрав бік Путіна. Зараз він намагається продемонструвати лояльність до Путіна, а закулісно маневрує, щоб нічого не робити, не вводити війська в Україну, бо усвідомлює, наскільки це рішення було б непопулярним», – резюмує Кеннет Яловіц.

    Читайте також:
    Кремль намагається втягнути Білорусь у війну

    «Білоруська армія не має жодної мотивації»

    Представник Світлани Тихановської з конституційної реформи та парламентської співпраці Анатолій Лебедько вважає, що ймовірність участі білоруської армії в розпочатій Росією інтервенції до України нині вкрай низька. Хоча й не заперечує його потенційної небезпеки. У розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки» він висловив припущення, що зараз на Лукашенка покладено функцію відволікання частини української армії від зони активних бойових дій проти окупантів – підпорядковані йому збройні сили РБ риють окопи, зосереджують військову техніку в прикордонних районах. він сам вимовляє войовничі заяви.

    «Для Путіна головним напрямком зараз є Донбас, і йому важливо реалізація відчуття “перемоги”, що там прийшла. А для цього, як мінімум, потрібно відвоювати в Україні територію у межах Луганської та Донецької областей. А якщо ще й відгризти частину території, що примикає до Криму, то це всередині Росії можна буде “продавати” як досягнення і виправдовувати цим жертви серед військових», – пояснює Анатолій Лебедько.

    Для досягнення цієї мети, за його оцінкою, Росія повинна домогтися вирішальної переваги на даному відрізку фронту і в техніці, і живою силою. А щоб досягти такої переваги, необхідно тримати боєздатні частини ЗСУ, оснащені сучасними видами озброєнь, що надсилаються з країн НАТО, у стані підвищеної бойової готовності на кордоні з Білоруссю, щоб уникнути теоретичної можливості вторгнення з боку Брестської та Гомельської областей. Довжина цього кордону становить 1084,2 кілометри.

    Якщо ж Олександр Лукашенко справді наважиться віддати білоруській армії наказ вторгнутися на українську територію, то, як вважає Лебедько, це буде пов’язано з ризиками як для нього, так і для Володимира Путіна. «Білоруська армія не має жодної мотивації (для цього вторгнення). Захищати Лукашенка, який у політичному відношенні є “кульгавою качкою” – не мотивація. Боротися за інтереси господаря Кремля теж дивний привід для того, щоб мати можливість отримати уламок в руку, ногу або в голову. А армія без мотивації – ризик для Лукашенка, тим більше, що частина білоруської армії може піти на посилення полку імені Калиновського (Воюючого на боці ЗСУ – О.П.). І якщо цей полк за підтримки української авіації та артилерії перейде кордон із Білоруссю, то на що чекає Лукашенко», – ставить риторичне запитання Анатолій Лебедько.

    Співрозмовник «Голосу Америки» нагадує, що у Путіна теж все непросто з резервами і постійно постає питання можливості проведення мобілізації для відправки в Україну. «Без цього вони (російська армія) задихаються на Донбасі. І раптом виникає потреба зривати свої війська звідти та кидати їх до Білорусі, щоб закривати тисячокілометрову лінію там. Інакше (полк Калиновського за підтримки ЗСУ) можуть дійти Мінська. І я думаю, що цей аргумент Лукашенко наводить у розмовах із Путіним: чому краще лякати Київ можливістю відкриття цього “другого фронту”, ніж реальними бойовими діями. Адже інакше Путіну буде потрібно не лише займатися посиленням своєї армії на Донбасі, а й думати, як захистити Лукашенка, який може втратити свій трон», – підсумовує Анатолій Лебедько.

    Читайте також:
    Суд у Білорусі засудив журналіста Радіо Свобода на 6 років за звинуваченням у екстремізмі

    «Лукашенко робитиме все від нього залежне, щоб не взяти участь у бойових діях»

    Незалежний білоруський політолог Олексій Прохоров не вважає імовірною ситуацію, за якої білоруські військові повернуть багнети проти Лукашенка. Потрібно чітко розуміти, що влада Лукашенка дуже давно визначається не внутрішніми подіями, а зовнішньою підтримкою Москви.

    У ті часи, коли у Східній Європі існували так звані “соціалістичні країни”, у них не було жодних шансів змінитись, доки існував Радянський Союз. Робилося кілька спроб – в Угорщині 1956 року, у Чехословаччині 1968-го, і всі пам’ятають, чим це закінчилося», – зазначив білоруський експерт у розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки».

    І продовжує, що оцінюючи ситуацію в Білорусі та шанси різних головних політичних сил, потрібно виходити з того, що жодного реального опору існуючому режиму всередині країни бути не може. І навіть «яскраві події 2020 року», на думку Олексія Прохорова, насправді не були боротьбою за владу.

    «Так, сотні тисяч людей вийшли на вулиці і висловили своє обурення (фальсифікацією підсумків президентських виборів – А.П.), але не більше. Ми мали консолідований режим, який сам мав достатньо сил, щоб встояти. І існували домовленості з Росією про надання силової допомоги у разі потреби», – нагадав незалежний політичний аналітик, який вважає, що у білоруській армії, як і у російській, можливі лише поодинокі випадки відмов виконувати злочинні накази.

    «Але загалом вони спробують цей наказ виконати, а що вони вдасться — це вже мені розважати»,…

    Схожі новини

    ЗАЛИШИТЕ ВІДПОВІДЬ

    Будь ласка, введіть свій коментар!
    Будь ласка, введіть тут своє ім'я

    Залишайся на зв'язку

    0FansLike
    0FollowersFollow
    3,370FollowersFollow
    0SubscribersSubscribe

    Останні новини