spot_img
Понеділок, 15 Серпня, 2022
More
    HomeНовиниСвіт«Не дати забути про війну в Україні»

    «Не дати забути про війну в Україні»

    -

    Минулого тижня у Великій Британії відбулася щорічна сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка включає парламентаріїв з 57 країн, у тому числі й велику делегацію зі США (офіційна назва цієї делегації – Гельсінська комісія США).

    На сесію до Бірмінгему не було допущено делегацію Росії – Британія не дала російським депутатам візи, тому що весь склад делегації російського парламенту перебуває під міжнародними санкціями за його підтримку нападу Росії на Україну.

    Москва вкрай роздратовано відреагувала на відмову у візах: віце-спікер Держдуми Петро Толстой написав у себе в Telegram-каналі, що включені до підсумкової декларації сесії пункти, які говорять про агресивну війну Росії проти України та загрозу, яку дії Москви становлять для ОБСЄ, російська делегація не визнає “як мінімум тому, що ми були позбавлені можливості участі в обговоренні”. Він також звинуватив Україну в тому, що з її ініціативи «тривають спроби видавлювання Росії з ПА ОБСЄ».

    Тим часом сама Асамблея ясно дала зрозуміти в прийнятих документах, що саме Росія руйнує ОБСЄ, засноване майже 50 років тому для запобігання тому, чим Кремль зараз зайнятий: агресивної війни на європейському континенті.

    Чи можуть російські депутати бути обмеженими у правах на сесіях Парламентської асамблеї ОБСЄ, як підтримати Україну, які причини кроку Швеції щодо вступу до НАТО – про це Російська служба «Голосу Америки» поговорила з президентом Парламентської Асамблеї ОБСЄ Маргаретою Седерфельт (Margareta).

    Данило Гальперович: Російську делегацію цього тижня не пустили до Британії на сесію Парламентської асамблеї ОБСЄ, і позиція багатьох країн була з цього приводу єдиною – і Сполучене Королівство, і Євросоюз запровадили санкції проти членів російського парламенту та не збираються їх скасовувати. Як ви вважаєте, чи це виклик для ОБСЄ?

    Маргарета Седерфельт: Парламентська асамблея ОБСЄ завжди запрошує усі 57 країн для участі у наших сесіях. Після цього країна, яка приймає сесію, вирішує, хто має право до неї в’їхати. Саме країна-організатор видає візи і оскільки всі депутати російського парламенту перебувають під санкціями Сполученого Королівства, країна не захотіла дати їм ці візи. І я це повністю розумію, для мене це не є проблемою, тому що ЄС теж ввів санкції проти них, і для більшості країн Європи було б вкрай складно політично дозволити російським парламентаріям та їхнім помічникам відвідати їхню територію в той час, як у Європі йде війна. – Найгірша з часів Другої світової. Різні дії щодо відновлення миру та стабільності були вжиті, але не мали успіху. І є країна-член ОБСЄ, яка робить зараз військову агресію проти іншої країни-члена ОБСЄ, і достукатися до неї абсолютно неможливо. Так що це було рішення Великобританії, не моє.

    Читайте також:
    Війна з «внутрішніми ворогами» в Росії торкнулася представників ЛГБТ

    Але проблема для ПА ОБСЄ справді існує, як і для ОБСЄ в цілому, якщо дивитися на те, що відбувається на рівні урядів: бюджет ОБСЄ не приймався вчасно протягом багатьох років, тому що Росія блокувала його схвалення і пізніше його ухвалювали, але це викликало дуже серйозну нестабільність для всіх штатних співробітників ОБСЄ. Росія також почала блокувати проведення конференції ОБСЄ з гуманітарного виміру. Продовження роботи Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ в регіоні Донбасу в Україні, яка розпочала роботу там після незаконної анексії Криму Росією, скасовано, бо Росія так вирішила. Тож важко якось співпрацювати у ПА ОБСЄ з країною, яка робить все для того, щоб загальмувати та блокувати важливі кроки.

    У виконавчих органах ОБСЄ представники урядів ухвалюють рішення лише «консенсусом мінус один», але в Парламентській Асамблеї механізм інший: у нас голосування, і переважно це ухвалення рішення більшістю. І парламентарі часто висловлюються набагато жорсткіше, ніж дипломати, тому що ми парламентарі, у нас дебати – це норма. Сесія була важливою і українська делегація брала участь у сесії Асамблеї, ми цьому були дуже раді. Але історії, які вони розповідали про те, що вони випробували, та про перебіг війни в Україні буквально надривали душу. Я сподіваюся, що російська делегація чула це у відеотрансляції наших дебатів: вони мають знати, що там про них говорили і що відбувається в Україні. Це ніяке не «визволення», нічого подібного – це війна, незаконна війна, в ході якої страждають люди та скоюються військові злочини.

    Д.Г.: Ви сказали, що російські парламентарі мають переглянути відео дебатів у Бірмінгемі, щоб знати, що відбувається в Україні. На вашу думку, вони не знають?

    М.С.: Я думаю, що вони, звичайно, знають, як знає політичне та військове керівництво Росії, я переконана у цьому. Я мала на увазі, що вони повинні розуміти, що про них говорили. Усі, хто виступав на сесії, виступали на підтримку України. Ми прийняли кілька додаткових документів на підтримку України, і для мене це дуже важливо – що ми, парламентарі, стоїмо на боці однієї з країн ОБСЄ, яка зазнала нападу.

    Д.Г.: Як Парламентська Асамблея ОБСЄ може допомогти Україні, і якою могла б бути роль ОБСЄ в принципі в тому, щоб зупинити цю війну?

    М.С.: Я спочатку говоритиму про організацію, президентом якої я обрана – ПА ОБСЄ. Я думаю, що важливою є парламентська дипломатія, тому ми призначили спецпредставника з парламентської дипломатії для того, щоб налагодити контакт між парламентаріями України та Росії. Я думаю, що це все одно дуже важливо, і важливо зробити так, щоб вони могли зустрітися, але це Україна має вирішити, чи можливо це, а не Росія, яка на неї напала. Також ми призначили спеціального доповідача Асамблеї з військових злочинів, члена Палати громад парламенту Британії Джона Віттіндейла (John Whittingdale). Я вважаю важливим те, що Асаблея підтримуватиме розслідування військових злочинів, що скоюються в Україні, і має відбутися юридичний процес, не лише політичні рішення. Для нас суттєво отримувати нові дані про стан таких розслідувань, і пан Віттіндейл на подіях, пов’язаних із цим, представлятиме ПА ОБСЄ. Коли я побувала в Києві, то головним зверненням до нас – поряд із основним проханням про допомогу озброєннями та гуманітарною допомогою – було запустити юридичні процедури з військових злочинів. Що ми могли б зробити? Парламентарі не лише зустрічаються на сесіях Асамблеї, вони працюють у своїх національних парламентах. Це означає, що ми можемо використовувати документи, які ми прийняли на сесії нашої Асамблеї, у дебатах, які ведемо в країні – щоб посилити тиск на наші уряди з тим, щоб вони робили більше для підтримки України. І наша сила в тому, що парламентарій може стати і сказати міністру закордонних справ своєї країни: «Ми прийняли на ПА ОБСЄ ось це – пані/пане міністре, чи маєте намір ви це виконувати?» І як парламентарі, ми завжди можемо говорити з медіа та виборцями. Не можна дати забути про війну в Україні, важливо щоб ми продовжували про це говорити. Ця війна завдає не лише страшного удару по Україні, а й позначається на ситуації із продовольством у світі, коли зерно не йде через Чорне море та згниває у сховищах, і я бачила повідомлення про те, що Росія із захоплених портів відправляє зерно своїм друзям. Але саме Україна має його продавати! Тож ми, як парламентарі, маємо бути активними у всіх цих шляхах допомоги Україні.

    Читайте також:
    Стрілянина в торговому центрі в Копенгагені

    Д.Г.: Росія зараз здійснює дії, які прямо суперечать принципам ОБСЄ та завданням, для яких ОБСЄ була створена. Чи є можливість того, що Росія буде вигнана з цієї організації, як її було вигнано, наприклад, з Ради Європи?

    М.С.: Так, ОБСЄ була у 1975 році під час «холодної війни», і Заключний акт Гельсінської наради – це базовий документ європейської безпеки, який дав нову структуру та перспективу у цьому питанні своїми трьома вимірами. Він ґрунтувався на можливості запобігти конфліктам шляхом домовленостей. І це все зараз порушено. У ході холодної війни головним питанням було посадити за стіл дві наддержави, США і СРСР, і зараз цей механізм не спрацював. Я не знаю, чи це сталося через те, що ОБСЄ не досяг успіху, чи тому, що деякі сили… Я, звичайно, хочу залишатися нейтральною, але якщо говорити жорсткіше, то це не «деякі сили», а агресія Путіна. Так говорять багато людей, і це може бути причиною. У своїй агресії Путін не поважає договори та угоди, які Росія підписала. Але я б також хотіла сказати, що не було позитивним для миру і впливу локдаунів, викликаних пандемією COVID-19, хоча, звичайно, я не кажу про те, що пандемія викликала напад Росії на Україну. У Парламентській асамблеї під час нашої щорічної сесії ми схвалили поправку про те, що має бути можливість обмежити право на участь у роботі Асамблеї для країни, яка порушила принципи ОБСЄ. Ми вирішили, що ця пропозиція має бути розглянута на нашому комітеті з правил і процедур для того, щоб вирішити, в якому вигляді це положення буде включено до наших правил. Тобто це займе деякий час, але я вважаю, що це дуже важливо, щоб це було зроблено відповідно до наших процедур.

    Читайте також:
    Папа Франциск здійснить «паломництво покаяння» до Канади

    Д.Г.: Ви не лише Президент ПА ОБСЄ, а й член парламенту Швеції, яка нещодавно вирішила приєднатися до НАТО. Що ви думаєте про це рішення, наскільки воно допоможе безпеці Швеції та підтримці України?

    М.С.: Європейський союз, США та Канада підтримують Україну, і я дуже вдячна за всю ту підтримку, яку вони надають, бо українці повинні мати можливість захищати свою країну. Ця підтримка є дуже важливою, без неї вони не змогли б це робити. Але Україні також потрібна і гуманітарна допомога, і я думаю, що треба вже думати про довгострокову перспективу, про те, що буде потрібно у майбутньому. Молоді українці бачать своє майбутнє у себе в країні, вони хочуть зробити внесок у її відновлення, і про це, про майбутнє, нам теж треба думати.

    Щодо ставлення до вступу моєї країни до НАТО – я належу до центристської Помірної партії (Moderate party), яка завжди була за вступ Швеції до НАТО. Тому я дуже рада, що ми надіслали нашу заявку на вступ до Альянсу. Це соціал-демократи змінили свій підхід дуже швидко, і це сталося після того, як Фінляндія вирішила вступити до НАТО. Це говорить багато про що: по-перше, про необхідність такого кроку, а по-друге, про те, що наше населення його тепер дуже підтримує. І ми,…

    Схожі новини

    LEAVE A REPLY

    Please enter your comment!
    Please enter your name here

    Залишайся на зв'язку

    0FansLike
    0FollowersFollow
    3,432FollowersFollow
    0SubscribersSubscribe

    Останні новини