spot_img
Середа, 10 Серпня, 2022
More
    HomeНовиниРосіяПідсумки мадридського саміту: НАТО та російська загроза

    Підсумки мадридського саміту: НАТО та російська загроза

    -

    В іспанській столиці завершився 36-й саміт Північноатлантичного альянсу. Місце його проведення вибрали не випадково: 40 років тому (30 травня 1982 року) Іспанія вступила в альянс.

    Під час мадридської зустрічі лідери країн НАТО схвалили новий пакет допомоги Україні, яка зазнала широкомасштабної агресії з боку Росії. У короткостроковій перспективі пакет передбачає надання Києву палива та медикаментів. А у більш довгостроковій – країни НАТО мають намір допомогти Україні перейти з озброєнь радянських часів на зброю та обладнання, що відповідають сучасним стандартам.

    Канцлер Німеччини Олаф Шольц запевнив, що Північноатлантичний альянс продовжить підтримувати Україну зброєю – стільки часу, скільки буде потрібно. Міністр закордонних справ Великобританії Ліз Трасс зазначила, що будь-які переговори з Росією стануть можливими лише після того, як Москва зазнає поразки та виведе всі свої війська з України.

    Прем’єр-міністр Бельгії Олександр де Кроо підкреслив, що країна підтримувала Україну від початку російської агресії і стала однією з перших держав, що поставили Києву військове обладнання, що продовжить робити і надалі.

    Однією з головних новин мадридського саміту стала звістка про те, що Туреччина після низки консультацій зняла заперечення щодо приєднання до альянсу Швеції та Фінляндії.

    Про основні підсумки наради кореспонденти Російської служби «Голосу Америки» розпитали військових та політичних експертів.

    Ігор Раєв: «Загроза стала очевидною, і на неї потрібно дати відповідну відповідь»

    Військовий аналітик, полковник запасу Національних збройних сил Латвії Ігор Раєв назвав «перекваліфікацію» Росії з партнера НАТО на головну загрозу безпеці Європі «адекватною реакцією» альянсу на дії Москви.

    «Це ставить нам нові завдання, які досить широко пояснені у стратегічній концепції НАТО, де йдеться, що якщо це реальна загроза, то на неї потрібно відповідати реальною підготовкою (до відображення атак). Тобто, виходить, що ми підвищуємо боєздатність військ і збільшуємо кількість військ, які будуть задіяні на східному фланзі. Те саме стосується і кіберпростору, космосу та всіх інших напрямків. Якщо раніше тільки говорилося про те, що Росія може становити загрозу для НАТО, то зараз ця загроза стала очевидною, і їй потрібно дати відповідну відповідь», – наголосив Баєв у розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки».

    Читайте також:
    обмеження ціни на нафту зменшить доходи Путіна

    На питання з приводу фактично розширення НАТО на північ за рахунок Швеції та Фінляндії експерт відповів: «Я ставлюся до цього позитивно, тому що і Швеція, і Фінляндія давно були партнерами НАТО, вони брали участь у багатьох (натовських) операціях, починаючи з Боснії та Герцеговини, ну, і звичайно, у головній операції – в Афганістані. Ми мали дуже гарну взаємодію… Фінляндія та Швеція повністю готові до членства в НАТО, їм тільки потрібно виконувати всі формальності».

    Згадав Раєв і про те, що Туреччина, яка спочатку чинила опір прийняттю до Альянсу двох скандинавських країн, на саміті в Мадриді змінила своє рішення. «І, звичайно ж, ухвалення цих країн посилить наш північний фланг, і допоможе трьом балтійським державам. Тому що зараз у нас тут – “сіра зона”, але ми знаємо, що і у Швеції, і особливо у Фінляндії досить сильна армія, і ці країни зроблять реальний внесок у безпеку у цьому регіоні», – пояснив співрозмовник Російської служби Голосу Америки ».

    Ігор Копитін: «За допомогою союзників ми зможемо ефективно захищати наші міста»

    З цим висловом погоджується і естонський військовий історик Ігор Копитін. “Тепер наш північний фланг також прикритий з боку альянсу. Якщо говорити про російську військову загрозу для країн Балтії, тут є кілька моментів. Перший – Калінінградська область. Російська Федерація стурбована застосуванням санкцій Євросоюзу з боку Литви на транзит товарів до Калінінграда. Якоюсь мірою це можна порівняти із ситуацією напередодні Другої світової війни, коли Гітлер хотів створити повідомлення з Кенігсбергом через “польський коридор”. І тепер бажання Росії мати пряме повідомлення з областю Калінінграда може створити привід для прямої російської агресії», – зазначив Копитін у розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки».

    Він також нагадав, що Росія давно прагнула забезпечити собі вихід до Балтики і закріпитися там. А тепер балтійська акваторія, за вирахуванням Калінінградської та Ленінградської областей, фактично стала внутрішнім морем НАТО. «Дуже важливі порти і Таллінна, і Лієпаї, і Риги, і Клайпеди. Тому не можна виключати російську агресію проти країн Балтії. І в цьому ключі приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО може мати лише позитивний вплив на стан справ на східному фланзі Північноатлантичного альянсу», – наголошує експерт.

    Щодо прийнятої на мадридському саміті нової стратегічної концепції НАТО, то він звертає увагу на заяву естонської делегації, яка відзначила як безперечний успіх визнання всіма країнами НАТО Російської Федерації як одне з головних джерел загрози. Другий успіх – збільшення кількості військ, які НАТО може застосувати для оборони країн Балтії. «Якщо раніше йшлося про стратегію стримування (Росія), то зараз йдеться про стратегію оборони. А це означає, як про це сказав президент США Джо Байден у розмові з генсеком альянсу Єнсом Столтенбергом на саміті в Мадриді, що НАТО не віддасть жодного квадратного сантиметра своєї території агресору», – продовжує Копитін.

    Читайте також:
    ПМЕФ-2022: економіка в ізоляції

    «І якщо раніше, як говорила наш прем’єр-міністр Кая Каллас, час реагування військ НАТО за статтею № 5 Вашингтонського договору для надання допомоги члену Альянсу, який зазнав агресії, становив 180 днів, то тепер буде збільшено кількість військ, що знаходяться на постійній основі в Естонії. . Крім того, в Естонії буде створено національну дивізію за підтримки збройних сил Сполученого Королівства (Великобританії) та посилено нашу протиповітряну оборону. Тому що на прикладі російсько-української війни ми бачимо, що Росія використовує артилерійські удари на всій українській території. І за допомогою союзників ми зможемо ефективно захищати наші міста та стратегічні об’єкти», – переконаний експерт.

    Ігор Копитін констатує: «Також було оголошено про збільшення сил швидкого реагування з 40 тисяч військовослужбовців до 300 тисяч. країн Балтії».

    Іван Преображенський: Росія мало що може протиставити рішенню Стокгольма та Гельсінкі

    Політичний оглядач Іван Преображенський (Прага) вважає, що зі вступом Фінляндії та Швеції до НАТО страшилки про те, що Росія може протягом кількох годин захопити будь-яку країну Балтії, остаточно відійдуть убік. «Бо йдеться про те, що, відповідно до 5-ї статті договору НАТО, у разі нападу на одну з країн Північноатлантичного альянсу буде негайно завдано удару у відповідь спільними силами», – пояснив він в інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки».

    Іван Преображенський зазначає і ту обставину, що для Норвегії як для члена НАТО і для країн Балтії це означає, безумовно, різке підвищення ступеня їхньої безпеки: «Тепер у них з’являться сильні стратегічні союзники в особі найближчих сусідів. У Швеції та Фінляндії потужні армії. Саме тому, що вони тривалий час залишалися нейтральними та не могли розраховувати на допомогу НАТО. Незабаром їхні збройні сили будуть додатковими гарантіями суверенітету країн Балтії».

    Росія насправді мало що може протиставити історичному рішенню Стокгольма та Гельсінкі, констатував експерт. «Хіба що спробувати організувати блокування морських пересувань, – пояснює він. – Хоча мені здається, що для Росії це стало б найголовнішою стратегічною помилкою. Фіни зі шведами можуть скоріше заблокувати можливості російського судноплавства. Проте виключати нічого не можна. Зовнішню політику в Кремлі здійснюють зовсім не ті люди, які справді володіють експертизою в галузі міжнародної політики».

    Читайте також:
    Директор російського баскетбольного клубу виступив на захист Бріттні Грайнер

    Головна проблема в короткостроковій перспективі від вступу Фінляндії та Швеції до НАТО – безпека транзиту до Калінінграда через Балтику, як морем, так і повітрям, попереджає Преображенський.

    «І тут слід, як і у випадку з Литвою, чекати на серйозні ускладнення. Щодо розширення сил швидкого реагування НАТО в Європі, Росія і без того вже сконцентрувала значну кількість військ у Білорусі. Сильніше відповіді Москва все одно не має», – резюмує він.

    Петро Топичканов: НАТО отримає контроль над більшою частиною Балтійського моря

    Оскільки йдеться про сили швидкого реагування, то це означає, що в НАТО і Європі перебуватиме контингент, здатний до негайного початку військової операції на континенті, наголосив у коментарі для Російської служби «Голосу Америки» асоційований старший науковий співробітник Стокгольмського інституту вивчення проблем світу Петро Топичканов.

    «Якщо згадати, то кількість збройних сил Росії напередодні бойових дій в Україні оцінювалася, за різними даними, від ста тисяч на початковому етапі операції, – зазначив він. – А зараз йдеться про те, що НАТО будуть готові мати у регіоні втричі більше військ. Очевидно, це вплине на почуття захищеності Росії і стане стримуючим чинником для неї та її союзника Білорусі. А як надалі розвиватимуться події, поживемо – побачимо. Тут виникає багато питань: зокрема, якою буде структура сил швидкого реагування, яким шляхом підтримуватиметься їхня боєготовність тощо».

    Судити про реакцію Москви на вступ Фінляндії та Швеції до НАТО також поки що зарано, вважає Топичканов.

    «У Москві, – припускає він, – схоже, схиляються до того, щоб не робити якихось гострих кроків, вважаючи це несвоєчасним на тлі поточних бойових дій в Україні. Та й просто незрозуміло, у що виллється членство Фінляндії та Швеції у Північноатлантичному альянсі, яка інфраструктура НАТО з’явиться у цих країнах, якою буде участь цих країн у військових заходах альянсу. Мабуть, для Росії найважливішою проблемою стратегічного плану є те, що НАТО отримає контроль над більшою частиною акваторії Балтійського моря. Однак поки що незрозуміло, як Північноатлантичний альянс скористається цією ситуацією. Напевно, це ще…

    Схожі новини

    LEAVE A REPLY

    Please enter your comment!
    Please enter your name here

    Залишайся на зв'язку

    0FansLike
    0FollowersFollow
    3,430FollowersFollow
    0SubscribersSubscribe

    Останні новини