spot_img
Понеділок, 3 Жовтня, 2022
More
    HomeНовиниУкраїнаПрезидент Литви Гітанас Науседа: «Я маю наголосити: Росія програє цю війну»

    Президент Литви Гітанас Науседа: «Я маю наголосити: Росія програє цю війну»

    -

    У травні 2022 року Литва стала першою в Європі країною, яка повністю відмовилася від імпорту будь-яких російських енергоносіїв, включаючи газ. 21 вересня Глобальний енергетичний центр Атлантичної Ради (Atlantic Council) організував презентацію своєї доповіді: «Зміцнення енергетичної безпеки у Північно-Східній Європі через трансатлантичну співпрацю» у формі прямої трансляції з кулуарів Генеральної Асамблеї ООН. Відбулася бесіда із президентом Литовської Республіки Гітанасом Наусидою (Gitanas Nausėda) та дискусія експертів.

    Зустріч припала на день, коли Володимир Путін пішов на подальшу ескалацію війни в Україні, оголосивши про часткову мобілізацію в Росії та повторивши свої загрози застосування ядерної зброї в Європі. Тому свій виступ президент Гітанас Науседа почав із коментаря нових загроз Кремлю: «Я мушу наголосити: вони програють цю війну. Їм потрібно залатати діри, що виникли, що природно, тому що у них величезні втрати особового складу і бойової техніки, вони повинні якось консолідувати свої збройні сили. І саме з цієї причини Путін оголосив план мобілізації і спробував налякати всіх нас, говорячи про ядерні загрози тощо. Але це нічого не змінює: їм потрібно надто багато додаткових сил, і конфлікт не поширюватиметься далі через нездатність сьогоднішньої Росії його розширити. Тим не менш, ми повинні подбати про нашу безпеку, що ми й робимо».

    Президент Литви високо оцінив військову реакцію НАТО на російські загрози: «Я дуже задоволений результатами, яких ми досягли на саміті НАТО у червні щодо принципів передової оборони у країнах східного флангу. Ми тісно співпрацюємо з нашими партнерами, щоб прийняти та розмістити додаткові військові контингенти до рівня бригади. Це проста робота. Я сказав би: ми живемо в регіоні, де погрози навколо нас, але ми не повинні зневірятися».

    Коментуючи енергетичну ситуацію в Європі, Гітанас Науседа наголосив, що занепокоєння може викликати «зовсім не фізична нестача електроенергії чи інших енергоресурсів, а насамперед проблема ціни. Вкрай складно знайти чарівну паличку та вирішити проблему в короткостроковій перспективі. Думаю, ми житимемо в умовах високих цін на енергоносії і, звичайно, це матиме деякі наслідки для домогосподарств, а можливо, також і деякі політичні наслідки».

    Гітанас Науседа визнає, що від найменш захищених верств суспільства виходить тиск, який вимагає від урядів вжити заходів, щоб зробити енергію дешевшою: «На жаль, у нас немає ефективних короткострокових інструментів, щоб впливати на рівень цін: крім, звичайно, субсидій. І багато країн Європи використовують цей інструмент, який може обходитися аж до двох або трьох відсотків ВВП. Важливо знайти ефективні інструменти для стабілізації в короткостроковій перспективі, але ще важливіше подбати про потужності, що генерують, у середньостроковій і довгостроковій перспективі».

    Президент Литви розповів про амбітну програму зі збільшення потужностей відновлюваних джерел енергії у своїй країні: до 2030 року Литва має побудувати сім гігават відновлюваних джерел енергії. «Ми покриємо близько 90% наших потреб в електроенергії за рахунок відновлюваних джерел енергії у 2030 році, – сказав Науседа. – У довгостроковій перспективі є лише один вихід: відновлювані джерела енергії».

    На початку століття Литва була країною з атомною енергетикою (Ігналінська АЕС), але референдум, проведений десять років тому, показав, що 70% населення хоче відмовитись від ядерних реакторів. Науседа наголосив: «Це було після аварії у Фукусімі. Напевно, якби ми зараз організували такий референдум, то результат був би протилежним».

    Читайте також:
    «Велика сімка» продовжить допомагати Україні та не визнає путінських спроб анексії

    Джеффрі Пайєтт (Geoffrey Pyatt), помічник Держсекретаря США з енергетичних питань, посол США в Україні в 2013 – 2016 роках, нагадав у своєму виступі про зобов’язання адміністрації президента Байдена додатково виділити 15 мільярдів кубометрів зрідженого природного газу (ЗПГ), щоб заповнити образи. російського імпорту брак: «Ми перевиконали це зобов’язання завдяки великій роботі, проведеній урядом США. І тепер можна сміливо говорити про довгострокові контракти, які дозволять ухвалювати інвестиційні рішення щодо додаткових постачань ЗПГ на роки вперед».

    Фредерік Кемпе (Frederick Kempe), президент та головний виконавчий директор Атлантичної ради застеріг від повторення колишніх помилок: «Зниження рівня енергетичної безпеки північно-східної Європи почалося задовго до вторгнення Росії в Україну 24 лютого… Щодо США, то у нас ніколи не було надій , Що історія з газопроводом «Північний потік» закінчиться добре. Ми бачили його негативну стратегічну важливість».

    «Зараз Європа вступає в нову парадигму енергетичної безпеки, в якій претензії Росія на те, щоб бути надійним постачальником, – зруйновані назавжди. Росія втрачає найбільші енергетичні ринки у світі. Ліквідація залежності Європи від російських енергоносіїв раз і назавжди є головним пріоритетом безпеки континенту і, по суті, безпеки трансатлантичного альянсу в цілому. НАТО може гарантувати, що енергія більше не використовуватиметься як інструмент агресії», – сказав Фредерік Кемпе.

    Схожі новини

    LEAVE A REPLY

    Please enter your comment!
    Please enter your name here

    Залишайся на зв'язку

    0FansLike
    0FollowersFollow
    3,507FollowersFollow
    0SubscribersSubscribe

    Останні новини