spot_img
П’ятниця, 29 Березня, 2024
More
    HomeНовиниРосіяСучасна Росія як світ анти-утопій братів Стругацьких

    Сучасна Росія як світ анти-утопій братів Стругацьких

    -

    У петербурзькому ПЕН-клубі пройшла благодійна акція зі збирання коштів для українських біженців. Кожен, хто жертвував 1000 карбованців, отримував екземпляр нового видання книги Бориса Вишневського «Подвійна зірка. Мири братів Стругацьких» із автографом автора.

    У нове видання, на відміну від перших двох, що вийшли, відповідно, у 2003 та 2013 роках, увійшов також оригінальний сценарій фільму «Важко бути богом», який Аркадій та Борис Стругацькі написали у 1966 році. А також листування авторів із чиновниками Держкіно та співробітниками студії «Ленфільм», які переконували Стругацьких внести необхідні, на їхню думку, виправлення. Запуск зйомок фільму намічався на 1968 рік, але події у Чехословаччині – спочатку «Празька весна», а потім її придушення військами п’яти країн Варшавського договору – поставили хрест на цих планах.

    «Творчість Стругацьких дедалі більше актуальна з кожним днем»

    Журналіст, письменник, депутат міських законодавчих зборів від фракції «Яблуко» Борис Вишневський у розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки» нагадав, що придушення «Празької весни» офіційно в Радянському Союзі називалося «Операцією Дунай». І в цьому є певна перекличка як із сьогоднішніми подіями, так і з минулими, де було задіяно радянську, а потім російську армію.

    Борис Вишневський

    Борис Вишневський

    «В Афганістані був “обмежений контингент”, який надавав “допомогу братньому народу”, 1994 року в Чечні була “контртерористична операція”, а зовсім ніяка не війна. 2008 року був “примус Грузії до миру”, 2014 року “повернення Криму до рідної гавані”, і ще багато чого в нас було. Ми ж нібито ніколи ні з ким не воюємо, а лише захищаємось. Щоправда, чомусь безперервно розширюємо територію внаслідок цього захисту – такий дивний історичний парадокс, відзначений ще за часів Російської імперії», – з іронією зауважив Вишневський.

    Повертаючись до теми своєї книги, він підкреслив, що сьогодні Росія живе «в суміші світів “Гидких лебедів”, “Оселеного острова” і “Важко бути богом”. У тому, що громадяни щодня зазнають точно такого ж опромінення, як від веж-випромінювачів з “Обитаемого острова”, найбільша хоробрість сьогодні це – посміти публічно заперечити президенту, як у “Гидких лебедях”, і потрібні не розумні, а вірні – як в “Важко бути богом”, і можна назвати ще десятки подібних прикмет, тому що кожен із цих трьох творів можна цитувати з будь-якої сторінки, і все звучатиме напрочуд сучасно. І взагалі творчість Стругацьких все більше і більше актуальна з кожним днем», – упевнений Борис Вишневський, який протягом багатьох років був дружний з Борисом Стругацьким.

    “Дуже складна робота, яка робиться в режимі 24/7”

    Нова версія книги «Подвійна зірка. Мири братів Стругацьких» вийшла у петербурзькому видавництві «Будинок Галича». Керівник видавництва – член Правозахисної ради Санкт-Петербурга, архієпископ Апостольської православної церкви Григорій Міхнов-Вайтенко напередодні став лауреатом премії Московської Гельсінської групи 2022 року в номінації «За заслуги у захисті прав ув’язнених та інших уразливих груп».

    У розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки» він розповів, що ідея випустити розширене видання книги «Подвійна зірка» виникла ще минулого літа. «Обговорювали, почали робити, там була складна підготовча робота, сценарій (фільму “Важко бути богом” – А.П.) треба було сканувати, навести машинопис у той вигляд, коли його можна публікувати саме у книжковому виданні. І поки ми збиралися, вже настав Новий рік, а від Нового року до 24 лютого теж усе проскочило надто швидко. Ми розвели руками і сказали: “Ну, мабуть, зараз не час”. Але в травні ми надрукували кілька примірників просто на подарунки, які моментально розлетілися», – згадує Григорій Міхнов-Вайтенко.

    Григорій Міхнов-Войтенко

    Григорій Міхнов-Войтенко

    Після цього і виникла ідея презентувати книгу тим, хто надасть матеріальну допомогу українським біженцям, які опинилися на території Росії без своєї волі.

    А цією місією архієпископ АПЦ займається з моменту появи біженців на території Санкт-Петербурга та Ленінградської області.

    Міхнов-Вайтенко також навів слова, які він сказав у розмові з «високим поліцейським начальством Санкт-Петербурга». А саме: «Шановні колеги, на користь правопорядку зробити так, щоб біженці, які опиняються в Санкт-Петербурзі або з бажанням залишитися тут постійно, або вони їдуть транзитом до інших країн, щоб ми їх приймали, забезпечували відповідними документами, медичною допомогою та ін. далі. Тому що людина без документів, без грошей і без можливості легалізуватися, працевлаштуватися та заробити потенційно небезпечна для суспільства, і ми з вами це розуміємо». І, за словами співрозмовника «Голосу Америки», «високе поліцейське начальство» з цим погодилося і висловило готовність допомагати.

    Григорій Міхнов-Вайтенко також сказав, що йдеться про тисячі українських біженців, згадавши, що точні цифри є у розпорядженні працівників митних служб. При цьому маються на увазі ті українці, які вирішили поїхати на Захід, або манівцями повернутися до себе додому. У Росії її, зазвичай, залишаються люди похилого віку, чи молодь, не обзаведшаяся власної сім’єю. Їхня мотивація проста: вони володіють російською мовою, а в Європі чи Америці у них немає родичів, або тих, хто гарантовано готовий їх прийняти. А сім’ї з дітьми воліють виїхати в одну із сусідніх із Ленінградською областю країн ЄС. Причому в кожному випадку є свої особливості перетину кордону: «Найбільше людей їде в Естонію, але це пов’язано з позицією естонської влади, яка, я б сказав, є найбільш ліберальною, тому що вони дають можливість проїзду громадянам і так званих “ДНР” і “ЛНР”, та України з внутрішніми паспортами. І вони не дивляться на різні аспекти.

    Фінляндія вимагає наявності закордонного паспорта, Латвія іноді вимагає, іноді ні, вони мають якісь свої критерії, а Естонія не вимагає нічого, крім міграційної карти.

    І якщо є така карта після 24 лютого, то вони спокійно пропускають, а далі люди вже самі визначаються – вони можуть залишитися в Естонії, чи можуть їхати далі, чи повернутися в Україну довгим шляхом. А це досить проблематично: працює один-єдиний прикордонний перехід у Білорусі, який пропускає громадян України туди. Все інше – довгі окружні шляхи через Литву та Польщу. Наші чудові колеги та друзі з цілого ряду європейських волонтерських організацій оплачують їм квитки, організовують маршрути та ночівлі у пунктах стикування, бо логістика дуже непроста, особливо в останні тижні. тому що – літо, відпустки та європейці їдуть кудись на курорти.

    Тому це дуже складна робота, яка вимагає безлічі погоджень, але вона робиться в режимі 24/7, і в ній беруть участь волонтери, які не залежать від своїх урядів, поліцейських та інших служб. І, незважаючи на весь жах того, що відбувається, виростає нова спільність, паралельна будь-якій системі влади, або перпендикулярна їй», – зауважує Міхнов-Вайтенко.

    І на закінчення розмови наводить висловлювання тих українців, які вирішили будь-що-будь повернутися до себе додому: «Серед них є люди з Маріуполя, з Ізюма та інших міст, які зазнали серйозних руйнувань. І на наше запитання: “Куди ж ви повернетеся”, звучить проста відповідь: “Нічого, відбудуємося”. Але так, повторю, кажуть або старі, або молоді та бездітні».

    «Українці у своїй країні живуть так, як вважають за правильне»

    Кореспондент Російської служби «Голосу Америки» спробувала також поговорити з петербуржцями, які відгукнулися на пропозицію взяти участь у цій благодійній акції. Але деякі з тих, хто вніс пожертвування та отримав книгу Бориса Вишневського, відмовилися дати стислий коментар навіть на умовах анонімності. Одна жінка чесно зізналася: «Я б з вами поговорила, але маю в заручниках 85-річчя батьки, і я не можу ними ризикувати».

    Повністю після деяких вагань наважився назвати себе лише один молодик – Артемій Колоницький. Він сказав, що для приходу до петербурзького ПЕН-клубу у нього було три причини: «Перша – нескінченна любов до Стругацьких, друга – повага до Бориса Лазаревича (Вишневського), я весь час стежу за його діяльністю в соцмережах, і вся моя сім’я дуже шанобливо до нього ставиться. І, звичайно, допомога біженцям — це також добра справа. Я думаю, що українцям, які зараз опинилися на території Росії, дуже погано. І це — вперше, коли я беру участь у подібній акції».

    Інший молодик представився просто як Руслан. «Я підтримую Бориса Лазаревича і думаю, що він робить важливі речі. І відгук для нього також важливий – що все робиться не дарма. Я вважаю, що його діяльність для міста принципово необхідна, і він – один із небагатьох, хто хоч якось відображає у місті мої погляди та інтереси. І я, звісно, ​​знаю, куди підуть благодійні внески. Відбувається трагедія і треба допомагати всім», – сказав Руслан.

    Літня жінка, яка назвала себе Галиною Дмитрівною, розповіла, що вона та її син Дмитро якийсь час тому жили у селищі Біловодськ Луганської області, і місцеві жителі до них ставилися не дуже добре. «Але пізніше я зрозуміла, що я прийшла зі своїми поняттями та поглядами, і не намагалася зрозуміти тих людей, які жили поряд. І тому мене не любили. Те саме відбувається і тепер – чому українці у своїй країні мають жити за чиїмось чужим законам? Вони живуть так, як вважають правильним, і якщо їм щось не подобається, вони виходитимуть на вулиці, протестуватимуть, проголошуватимуть свої гасла пред’являти претензії до свого уряду, міняти владу на виборах чи без виборів», – вважає Галина Дмитрівна.

    Вона також наголосила: «Мій син активно виступає проти того, що робиться на Донбасі та на Луганщині, і я теж проти цього. Більше того, я категорично вважаю, що все, що робить наша влада, — це злочин. Бо і Донецька, і Луганська області – українці. І Крим – теж!».

    Додатковий тираж книги «Подвійна зірка. Мири братів Стругацьких» розійшовся практично весь. Зібрано 112 500 рублів, які підуть на допомогу українським біженцям.

    Схожі новини

    LEAVE A REPLY

    Please enter your comment!
    Please enter your name here

    Залишайся на зв'язку

    0FansLike
    0FollowersFollow
    3,913FollowersFollow
    0SubscribersSubscribe

    Останні новини