spot_img
Неділя, 7 Серпня, 2022
More
    ДодомуНовиниСвітТегеран: полювання на інакодумців посилюється

    Тегеран: полювання на інакодумців посилюється

    -

    Джафар Панахі, Мохаммад Расулоф та Мостафа Алеахмад. Ці імена сьогодні на слуху у світовій культурній спільноті. Трьох відомих кінематографістів Ірану заарештовано владою країни в липні, протягом одного тижня, що викликало бурхливі протести серед їхніх колег і правозахисників у всьому світі.

    Наслідки обвалення

    Расулофа заарештували разом із його колегою та помічником Алеахмадом після того, як вони розмістили в соціальних мережах колективний лист. У ньому критикується реакція іранської влади на масові вуличні протести після обвалення будівлі готелю в Абадані, що призвело до загибелі понад 40 людей. Абадан – місто-порт на південному заході Ірану, неподалік кордону з Іраком.

    За повідомленнями інформагентств, Панахі заарештували після того, як він прийшов до офісу прокурора дізнатися про долю Расулофа. Колега Панахі, який побажав залишитися неназваним, повідомив агентству AP, що той був відправлений слідом за Расулофим до сумнозвісної суворого режиму в’язниці Евін у Тегерані, де утримуються опозиціонери, зокрема діячі культури.

    Як розповіла Службі новин BBC дружина Панахі Тахірі Сайєді, подружжя, яке щойно повернулося з відпустки, прийшло до прокурорського офісу в Тегерані, де її чоловіка відразу заарештували. Джерела повідомили сайту незалежного кіно IndieWire, що Панахі утримують у камері з іншими в’язнями, і дружині його дозволили передати йому ліки. Вважають, що це добрий знак, адже якби його збиралися жорстко допитувати та катувати, то навряд чи помістили б у спільну камеру.

    Як би не розвивалися події, очікується, що новітню картину Панахи, також зняту підпільно, буде показано на міжнародних фестивалях.

    Обвалення 10-поверхової будівлі готелю «Метрополь» у центрі Абадана 23 травня спричинило смерть 43 людей, які загинули під завалами, ще близько сорока людей, за даними окремих ЗМІ, вважаються зниклими безвісти. Коли готель звалився, місцевій владі знадобилася ціла доба, щоб розпочати пошуки тих, хто вижив під руїнами.

    Тисячі незадоволених вийшли на вулиці Абадана з вимогами об’єктивного розслідування катастрофи та покарання винних. Трагедія, як вважають спостерігачі, стала можливою через некомпетентність влади та помилок під час проектування та будівництва. Під час розгону протестів поліція застосувала сльозогінний газ та попереджувальні постріли. Частину демонстрантів було заарештовано.

    Група іранських кінематографістів з ініціативи Расулофа опублікувала відкритий лист, у якому закликала органи безпеки «скласти зброю» перед протестами людей, обурених «корупцією, злодійством, неефективністю та репресіями», які виявились в абаданській катастрофі. Лист підписали щонайменше 70 діячів іранського кіно.

    Читайте також:
    Західні лідери приїдуть на саміт G20 завдяки зусиллям Індонезії

    Як повідомило урядове інформаційне агентство Ірану IRNA, Расулоф і Алеахмад звинувачуються в тому, що вони нібито пов’язані з опозиційними групами за кордоном, які, як вважає влада, прагнуть підірвати безпеку країни. «У світлі жахливого інциденту з «Метрополем» в Абадані, – йдеться в повідомленні агентства, – ці кінематографісти виявилися залученими до провокування заворушень і розхитування психологічної стабільності суспільства».

    «Іранський Вуді Аллен»

    У минулому і Панахи, і Расулоф засуджувалися до тюремного ув’язнення на різні терміни і забороняли виробництво фільмів. Так, у 2011 році їх було заарештовано за зйомки без офіційного дозволу. За «антиурядову пропаганду» їх засудили до шести років ув’язнення та двадцятирічного відлучення від професії. Расулофу скоротили термін до року. Але вироки фактично владою не виконували, щоправда, їм обом було заборонено залишати країну. Але вони продовжували знімати фільми здебільшого підпільно і відправляли їх на найбільші світові фестивалі.

    Коментатори вважають, що в нинішній ситуації влада може «згадати» про нереалізований вирок режисерам і сховати їх надовго за ґрати.

    Джафар Панахі (Jafar Panahi) – одне з найвідоміших осіб нової хвилі іранського кіно. Він знімає фільми на гострі соціальні теми, які нерідко критикують ісламську теократію. Якщо раніше йому вдавалося балансувати на межі дозволеного офіційною цензурою, то останнім часом гострота його критики стає помітнішою, особливо у фільмах «Коло» (2000) та «Офсайд» (2006).

    За психологічну драму «Коло» про важке життя жінок у патріархальному суспільстві сучасного Ірану Панахі було удостоєно премії «Золотий лев» на Венеціанському кінофестивалі.

    Реальна історія покладена в основу фільму «Офсайд», де група юних дівчат, одягнених у чоловічий одяг, проникає на стадіон «Азаді» у Тегерані, щоб побачити важливий матч між збірними Ірану та Бахрейну. Після Ісламської революції 1979 року жінкам заборонили відвідувати футбольні матчі. За словами Панахі, у фільм увійшли хронікальні кадри, зняті під час матчу.

    У 2013 році на Берліналі, найполітично заангажованому кінофестивалі світу, Панахі удостоївся призу за найкращий сценарій за фільм «Задерті штори», який він поставив разом із Камбозія Партові. Будучи невиїзним і фактично відлученим від професії, він у Берліні був відсутній, і всі компліменти отримували Партові та актриса Маріам Могхадам.

    Найвищу нагороду Берлінале «Золотий ведмідь» Панахі отримав у 2015 році за філософську драму «Таксі», в якому він сам відіграв головну роль. Найрізноманітніші люди стають пасажирами товариського таксиста. В дотепній та невибагливій колекції скетчої Панахи, яку називають «іранським Вуді Алленом», торкається гендерних проблем, соціальної нерівності та обмеження свободи слова.

    Читайте також:
    Ембарго на російський газ не увійде до нового пакету санкцій Євросоюзу

    «Замість того, щоб надломитися і здатися, замість того, щоб сповнитись гнівом і розчаруванням, Джафар Панахі створив любовне послання кінематографу, – заявив при врученні призу «Таксисту» Даррен Аронофскі, американський режисер, який очолював у цьому році фестивальне журі в Берліні.

    Під час церемонії закриття фестивалю на сцену поставили порожній стілець, який призначався для Панахи. За його відсутності нагороду вручили його юній племінниці, яка від хвилювання відчула і не змогла говорити. Її втішала французька актриса та член фестивального журі Одрі Тату.

    Світова прем’єра фільму Панахи «Три особи» відбулася у Канні у 2018 році, де удостоївся нагороди за найкращий сценарій. Головні героїні стрічки – три актриси різного віку, кожна з яких зазнала тиску консервативних суспільних норм, що обмежують можливості жінок зробити кар’єру і реалізувати себе в житті. Панахи, як і раніше, не дозволили виїхати із країни. «Три особи» став четвертим його фільмом слідом за картинами «Це не фільм», «Задерті штори» та «Таксі», знятим їм підпільно всупереч забороні.

    Зло існує

    Мохаммад Расулоф (Mohammad Rasoulof) знімає незалежне кіно та бере активну участь у політичній діяльності. Прем’єра його стрічки «Прощай» відбулася у 2011 році на Канському кінофестивалі, де вона брала участь у секції «Особливий погляд» та отримала приз за режисуру. Його наступний фільм, «Рукописи не горять» також брав участь у секції «Особливий погляд» на кінофестивалі Канна 2013 року, де отримав приз ФІПРЕССІ (міжнародної асоціації кінокритиків). А у 2017 році на тому ж фестивалі у Канні його фільм із символічною назвою «Непідкупний» отримав головний приз «Особливого погляду».

    За фільм 2020 року “Зла не існує” Расулоф отримав найвищу нагороду Берлінале – “Золотого ведмедя”. У центрі фільму, знятого всупереч цензурі, проблема смертної кари. Приїхати до Берліна режисер не міг, і нагороду отримала його дочка. Як і у випадку з Панахи, відсутність переможця символізувала порожній стілець, тільки в цьому випадку не на церемонії закриття, а на прес-конференції.

    Незабаром після берлінської нагороди Расулофа було засуджено до одного року в’язниці за три фільми, які влада назвала “пропагандою проти системи”. Його адвокат оскаржив вирок. Расулофу заборонили в черговий раз знімати кіно і виїжджати за кордон.

    Мостафа Алеахмад (Mostafa Aleahmad) менш відомий, ніж Панахі та Расулоф. В останнього він працював помічником. Як і вони, він підписав відкритий лист, розміщений у соцмережах. У 2009 році він поставив за власним сценарієм фільм «Поостех» про колишнього в’язня, який відсидів 14 років. Вийшовши на волю, він невблаганно втягується в кругообіг подій, які можуть знову відправити його за ґрати.

    Читайте також:
    Китай звинуватив НАТО у «менталітеті холодної війни»

    Реакція міжнародної кіноспільноти на арешти режисерів виявилася швидкою. Каннський кінофестиваль різко засудив репресії в Ірані та закликав негайно звільнити режисерів.

    Содиректори Берлінале Марієтт Ріссенбек та Карло Шатріан висловили глибоке занепокоєння. «Не може не шокувати, що творців позбавляють волі через їхні мирні акції проти насильства», – йдеться у їхній заяві.

    Як зазначають коментатори, придушення свободи творчості разом із релігійною цензурою супроводжують виробництво фільмів в Ірані вже кілька десятиліть. Попри обмеження та заборони, творчість таких великих майстрів, як Аббас Кьяростамі, Мохсен Макмальбаф, Асгар Фархаді, Маджид Маджіді, Джафар Панахі та Мохаммад Расулоф, вивели кінематограф Ірану на передові позиції у світовому кіно. Але низка фільмів, які здобули славу кінематографу Ірану, були заборонені в країні виробництва.

    «Ця акція (арешт режисерів) може бути індикатором серйозних проблем в іранському суспільстві, – сказав у телефонному інтерв’ю «Голосу Америки» американський кінокритик Годфрі Чешир, експерт із іранського кіно. – Відомо, що іранський режим ніколи не вирізнявся м’якістю щодо тих, хто його критикує. У минулому видатних кінематографістів цієї країни неодноразово піддавали арештам і тюремному ув’язненню. Влада намагається зупинити протести в суспільстві і для залякування людей влаштовує показові акції залякування. Я вважаю дуже симптоматичним закриття кінофестивалю Фаджр у Тегерані. Цей фестиваль складався з двох подій – показу іранських фільмів та показу іноземних фільмів. Я приїжджав на фестиваль двічі, і він здався мені чудовим місцем для знайомства з новим іранським кіно. Але нещодавно влада прикрила міжнародну частину фестивалю».

    Коментуючи загальносвітову кампанію протесту, Годфрі Чешир сказав: «Я пишу про іранське кіно вже тридцять років і зауважив, що часом такі акції спрацьовують. Режим у Тегерані іноді змушений реагувати на гучні протести та давати послаблення, як, наприклад, у випадку відстроченого вироку Панахи і Расулофу. Репутація та імідж часом виявляються для них важливими. Але сьогодні, на жаль, у боротьбі між яструбами та поміркованими в іранському керівництві явно перемагають…

    Схожі новини

    ЗАЛИШИТЕ ВІДПОВІДЬ

    Будь ласка, введіть свій коментар!
    Будь ласка, введіть тут своє ім'я

    Залишайся на зв'язку

    0FansLike
    0FollowersFollow
    3,427FollowersFollow
    0SubscribersSubscribe

    Останні новини