spot_img
Понеділок, 15 Серпня, 2022
More
    HomeНовиниУкраїнав Україні прогнозують зниження врожаю озимини на 20%

    в Україні прогнозують зниження врожаю озимини на 20%

    -

    КИЇВ – В Україні прогнозують зниження площ для посівів озимих сортів зернових та як наслідок – зниження обсягів майбутнього врожаю.

    Про це повідомляє 20 липня сайт Міністерства аграрної політики та продовольства у спільному дослідженні експертів Національного технічного університету ім. І. Сікорського, Інституту космічних досліджень НАН України, Об’єднаного дослідницького центру Європейської Комісії (JRC) та Світового банку.

    “У ході дослідження втрат площ та очікуваної врожайності ранніх зернових (озимих) використовувалися знімки супутників Sentinel-2 і Planet, таким чином було виявлено скорочення площ ранніх зернових на 0,75 млн га, пов’язане здебільшого з економічними наслідками війни”, – підкреслюється в повідомленні.

    У ньому йдеться про те, що очікуване падіння індексу NDVI (Нормалізований вегетаційний індекс) для озимих культур означає зниження врожайності на 15% або втрату 4,2 млн тонн зерна.

    «Якщо ж взяти до уваги зменшення загальної площі полів, що обробляються, то загальні втрати врожаю озимих становитимуть не менше 20%. І це за умови, що врожай вдасться зібрати у його поточному обсязі», – наголошують дослідники.

    У коментарі заступника міністра аграрної політики та продовольства Дениса Башлика підкреслюється, що «якби не наполегливість та жертовність аграріїв, втрати для агросектору були б набагато більшими».

    Значення України як світового постачальника зернових та олійних культур відзначив провідний економіст Світового банку Клаус Дайнінгер. Прогнозоване зменшення обсягів виробництва зернових та олійних культур він назвав «серйозним викликом для глобальної продовольчої безпеки».

    «Готовність Мінагрополітики працювати над оцінкою втрат урожаю є дуже важливою. Системний аналіз втрат урожаю допоможе залучити більше підтримки від міжнародних партнерів у сектор сільського господарства, щоб допомогти агровиробникам пережити ці важкі часи та згодом відродити виробництво», – сказав Клаус Дайнінгерповідомляє сайт Мінагрополітики.

    Українське зерно та глобальна продовольча політика

    Читайте також:
    відступ від Лисичанська – це не поразка у війні

    У Стамбулі у другій декаді липня відбулася зустріч між делегаціями Туреччини, Росії, України та Організації Об’єднаних Націй, на якій було обговорено питання експорту зерна з українських портів.

    «В результаті зустрічі, яка пройшла в позитивній та конструктивній атмосфері, були узгоджені основні технічні питання, такі як створення координаційного центру в Стамбулі, де будуть присутні представники всіх сторін, спільний контроль на виході з порту та в пунктах прибуття, забезпечення безпеки мореплавання», – зазначив за підсумками зустрічі міністр національної оборони Туреччини Хулусі АкарПовідомляє агентство Анадолу 13 липня.

    У Зверненні до преси щодо ситуації навколо України, 13 липня 2022 року, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш зазначив, що у Стамбулі ми побачили важливий крок на шляху до забезпечення безпечного та надійного експорту українських продуктів харчування через Чорне море.

    «У світі, затьмареному глобальними кризами, сьогодні у нас нарешті з’явився промінь надії. Ми сподіваємось на появу такої необхідної стабільності у глобальній продовольчій системі. Зрештою, метою всіх сторін є не просто договір між Російською Федерацією та Україною, а угода для всього світу», – заявив Антоніу Гутеррішповідомляє сайт ООН.

    В Зверненні до преси щодо ситуації навколо України, 13 липня 2022 року, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш зазначив, що

    За оцінками українських експертів, на сьогоднішній день близько 20 млн. тонн торішнього зерна, які країна могла б експортувати, знаходяться на складах.

    «Це створює низку проблем: аграрії не мають грошей, тому що не реалізовано врожаю, тому немає фінансування для повноцінного збирання врожаю, платити заробітні плати та обслуговувати господарство. Також немає місця на складах для нового врожаю», – наголосив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун, повідомляє агентство АПК Інформ 20 липня.

    За підсумками переговорів у Києві 4 липня з прем’єр-міністром Швеції Магдаленою Андерссон президент Володимир Зеленський зазначив, що заблокованими залишаються 22 мільйони тонн зернових.

    Читайте також:
    У Конгресі запропонували навчати українських пілотів роботі на американських винищувачах

    «Ми зацікавлені в тому, щоб наші фермери продовжили працювати і наступного року, і наступного врожаю. Для цього потрібно, щоби ми експортували все це – ячмінь, пшеницю, кукурудзу. 22 мільйони тонн зараз заблоковано. Ми очікуємо близько 60 мільйонів тонн восени. Там буде справді дуже складна ситуація», – додав президент, повідомляє Укрінформ.

    За підсумками нещодавньої зустрічі в Тегерані з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом президент Росії Володимир Путін сказав, що «не всі питання щодо вивезення зерна з чорноморських портів ще вирішені, але вже добре, що є рух», повідомляють російські інформаційні агентства.

    Раніше президент Росії зазначив, що у світі виробляється на рік приблизно 800 мільйонів тонн зерна, пшениці. Український експорт у 20 мільйонів тонн Володимир Путін назвав «потенційним експортом», наголосивши, що Україна змогла б експортувати п’ять-шість мільйонів тонн пшениці.

    Війна та складний прогноз

    Директор «Консалтингового Агентства ААА» Сергій Наливка зазначає, що у нинішній ситуації важко прогнозувати, яким може бути масив посівних площ майбутнього врожаю.

    «Ніхто не може сказати, де буде лінія, наприклад фронту. Наприклад, тому що всі прогнози АПК раніше базувалися на роботі спеціалізованих департаментів обласних адміністрацій. Наразі всі департаменти обласних адміністрацій працюють лише з проблем війни. Управління АПК перейшли на продовольство та постачання, не думаю, що в такій ситуації є аналітично вивірена, достовірна інформація. З урахуванням мільйона біженців, переміщення робочої сили, цю цифру у 20% скорочення посівних площ коментувати неможливо», – каже Сергій Наливка кореспондентові Російської служби «Голосу Америки».

    Проте, за його словами, скорочення посівних площ в Україні в контексті питань продовольчої безпеки може вплинути на споживання українського зерна в країнах Африки.

    «Можливо вони щось недоотримають. Але з іншого боку, у світі – непоганий урожай зернових, якщо не вважати, що Європа сильно «підсохла», у Канаді та США дуже непоганий урожай», – наголошує Сергій Наливка.

    Читайте також:
    Президент ПА ОБСЄ: Ми підтримуємо Україну

    Він нагадує про те, що до війни запаси продовольчої пшениці у світі, що зберігалися на елеваторах, оцінювалися у 130 млн. тонн.

    “Це дуже багато. Тому сказати, що у світі буде голод, навіть якщо в Україні на 30% зменшаться посівні площі та збирання врожаю – неможливо», – вважає Сергій Наливка.

    Сергій Наливка зазначає, що агропромисловий комплекс в умовах війни переживає ті ж проблеми, що виникли і в економіці країни.

    Про загрози для глобального та внутрішнього ринку зерна

    За словами генерального директора компанії УкрАгроКонсалт Сергія Феофілова, крім проблем, що обговорюються в контексті посівних площ, слід не забувати про логістичні проблеми, що виникли останнім часом.

    «Це одна із найважливіших проблем – логістика, як доставити зерно до споживача. Головний ризик у цьому аспекті в тому, що може скластися така ситуація, що пропозиції виробництва зерна буде достатнім, але його складно чи неможливо буде доставити споживачеві. Це комплексна проблема, яка збільшує ризики для глобальної продовольчої безпеки. На прикладі України ми бачимо, що зруйновані логістичні ланцюги призвели до різкого падіння аграрного виробництва, різкого падіння інвестиційної привабливості аграрного виробництва», – каже Сергій Феофілов кореспондентові Російської служби «Голосу Америки».

    Він зазначає, що на території України внутрішні ціни на зерно різко впали через неможливість експорту та вивезення зерна.

    «Подорожчання логістики та виробництва зерна стало неприбутковим в Україні і це веде до того, що знижується сенс у інвестиціях у вирощування цього товару, цього зерна. Якщо надалі ситуація не зміниться, то це підвищуватиме ризики у глобальному сенсі у питаннях продовольчої безпеки», – каже Сергій Феофілов.

    Однією із загроз для внутрішнього ринку виробництва зерна Сергій Феофілов називає зменшення посівних площ до розмірів внутрішнього ринку споживання.

    Схожі новини

    LEAVE A REPLY

    Please enter your comment!
    Please enter your name here

    Залишайся на зв'язку

    0FansLike
    0FollowersFollow
    3,434FollowersFollow
    0SubscribersSubscribe

    Останні новини