КИЇВ – Українські Збройні сили та ППО збили більшу частину з 28 дронів, які вранці 17 жовтня летіли у бік Києва. Про це на своїй сторінці написав мер української столиці Віталій Кличко.
«Завдяки нашим ЗСУ, ППО, більшість летючих терористів збили. У Києві пролунало лише п’ять вибухів. Один із них – у житловому будинку у Шевченківському районі. Рятувальники продовжують гасіння конструкцій будівлі та роботи з розбирання завалів», – зазначив градоначальник.
У наступному з повідомлень Віталій Кличко наголосив, що під час пошуково-рятувальних робіт у житловому будинку в центрі Києва, куди потрапив російський дрон, було вилучено тіла трьох загиблих мирних жителів.
Схожі новини:
«Серед них — молода пара, чоловік і дружина, які чекали на дитину. Жінка була на шостому місяці вагітності. Росія – країна-терорист!» – заявив мер Києва.
За оперативними даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, 17 жовтня у двох областях України – Дніпропетровській, Сумській та місті Києві Росія завдала ударів по об’єктах критичної інфраструктури, адміністративних будівель та житлових будинків.
У Києві було врятовано 19 людей, трьох госпіталізували, загинули четверо людей.
Станом на 12:00 за місцевим часом на Сумщині внаслідок ракетного удару загинуло четверо, трьох врятували з-під завалів.
Генеральний штаб ЗС України повідомляє 17 жовтня, що з 03:30 до 06:50 за місцевим часом, силами та засобами протиповітряної оборони Повітряного командування «Південь» було збито п’ятнадцять дронів: шість – над Одеською областю та дев’ять – над Миколаївською.
«Загалом на південному напрямку у нічний час, з 16 по 17 жовтня, знищено 26 «Shahed-136». Також ворог атакував критичну інфраструктуру на східному напрямку крилатими ракетами різних типів. Три ракети знищені зенітними ракетними підрозділами Повітряного командування “Схід”», – зазначається у повідомленні на сторінці у Фейсбуці.
У вечірньому зведенні ГШ ЗСУ повідомляється, що «загроза ракетних та авіаударів, а також застосування ударних БПЛА «Шахед-136» з території Білорусі зберігається».
Під час ракетного удару по Україні 10 жовтня Росія використала 84 крилаті ракети, 24 безпілотні літальні апарати, з них 13 – іранські «Шахед-136».
Генштаб ЗСУ повідомляє, що було «знищено 56 цілей. Серед них 43 крилатих ракети та 13 БПЛА, з них 10 типу “камікадзе”».
Про дрони-камікадзе з Білорусі
Про те, що Росія атакує дронами-камікадзе Київ та північні області України з території Білорусі, заявив 17 жовтня в ефірі телемарафону прес-секретар Повітряних сил Юрій Ігнат.
«І з того часу дрони активно застосовуються з Курської області (Росія) та з території Білорусі, вони залітають у Київську область та по руслу Дніпра і таким чином атакують і столицю та інші області на півночі України», – зазначив Юрій Ігнат, повідомляє сайт ТСН. .
В інтерв’ю «Українським новинам» 10 жовтня він сказав, що два іранські дрони-камікадзе «Shahed-136», збиті на Київщині, загарбники випустили з території Білорусі. «Як вони колись запускали їх із півдня, наприклад, із Криму, так вони можуть здійснювати пуски та з інших локацій. Просто взяли та перевезли. Це було очікувано. Просто тепер вони зможуть із меншою дистанцією атакувати західні області», – пояснив представник Повітряних сил ЗСУ.
В інформації Головного управління розвідки МО України наголошується, що на територію Білорусі станом на 10 жовтня було ввезено 32 іранські дрони-камікадзе «Shahed-136». До 14 жовтня планувалося завезти ще 8, повідомляє ГУР МО України до Телеграм.
Терпець урвався
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час включення на засіданні міністрів закордонних справ Євросоюзу закликав запровадити санкції проти Ірану.
«Терпіння урвалося. Ми слухали дуже довго різні пояснення, різні аргументи, але правди не приховаєш, і ця «правда» сьогодні прилетіла до будинків міста Києва. Тому час застосувати санкції проти Ірану за постачання зброї Росії настав», – наголосив глава українського МЗС.
Він зазначив, що у разі застосування ці санкції мають стати сигналом для інших країн, до яких Росія звертається за військовою допомогою.
«Що хтось, хто спробує допомогти Росії, має одразу постраждати та відчути ціну від цього», – сказав міністр закордонних справ України під час відеозапису з бомбосховища.
Про роль та місце Білорусі у війні
Білорусь залишає за собою право вжити превентивних заходів стратегічного стримування для недопущення нападу. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву начальника департаменту міжнародного військового співробітництва Міноборони Білорусі Валерія Ревенка.
«На території Литви та за прямої підтримки литовської влади було створено та функціонує так званий «об’єднаний перехідний уряд», який має на меті повалення чинної влади в Республіці Білорусь», – йдеться у заяві.
РБК-Україна зазначає, що з Росії до Білорусі для залучення до складу регіонального угруповання військ прибуде до 9 тисяч солдатів. Також РФ планує направити танки та міномети.
Білоруська служба «Радіо Свобода» цитує аналітика Сергія Чалого про те, що регіональне угруповання військ (РГВ) перекидається до Білорусі не для участі у війні на території України, а для захисту режиму Олександра Лукашенка від внутрішніх загроз. Таку думку він висловив у авторській програмі “Вісті з Чалим” на YouTube-каналі “Білоруського слідчого центру”.
За його словами, риторика Лукашенка останнім часом демонструє «побоювання силового варіанта його усунення від влади». Спільне угруповання військ аналітик назвав скоріше «психотерапевтичним», наголосивши, що «Лукашенку необхідно мобілізувати силовиків на боротьбу із внутрішньою загрозою таким чином, щоб інші країни не прийняли це за мобілізацію на війну».
У блозі на сторінці «Радіо Свобода» білоруський активіст Алесь Чайчиц зазначає, що Лукашенко веде Білорусь до війни.
«Усі ці «контртерористичні режими», «перевірки боєздатності», прихована мобілізація, введення російських військ, агресивні заяви щодо сусідів – явні ознаки наближення небезпечної риси, за якою білоруси братимуть безпосередню участь у бойових діях», – наголошується у статті Чайчиця. Вступ Лукашенка у війну може стати початком громадянської війни у Білорусі».
Відповідь на агресію: варіанти
Політолог-міжнародник Андрій Бузаров вважає, що Білорусь всіляко уникатиме «сухопутної» участі у війні.
«Тобто «живою силою», але чим довше буде затягується конфлікт, тим більша ймовірність, що білоруська армія може до нього вступити. Також високою є ймовірність, що це може бути регіональним конфліктом Росії, Польщі, Білорусі», – каже Андрій Бузаров кореспондентові Російської служби «Голосу Америки».
Він вважає, що «військову перспективу відповідей» України має визначати військове керівництво країни.
«З політичного погляду позиція керівництва України дуже чітка: Білорусь – на думку більшості у суспільстві та політиків – це сторона конфлікту на боці Росії. У такій ситуації можуть бути різні військові відповіді», – наголошує Андрій Бузаров.
Якою має бути відповідь з боку України, за його словами, також визначають військові та приймають рішення «в його доцільності, масштабах, перспективах».
У цій війні Білорусь на боці Росії
Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній зазначає, що ні для кого не є секретом участь Білорусі на боці Росії у війні проти України.
«А як росіяни потрапляли до Бучі, чи до Чорнобильської зони? Це було все з боку Білорусі. Неодноразово було зафіксовано пуски «Іскандерів», авіації, і той факт, що Білорусь уже у війні проти України – це вже не секрет ні для кого», – каже Тарас Загородній кореспондентові Російської служби «Голосу Америки».
Обстріл дронами української території 17 жовтня, за його словами, це ще одне підтвердження про участь Білорусі проти України.
