Український кокус Конгресу США робитиме все можливе для того, щоб внести Росію до списку держав-спонсорів тероризму. Про ці зусилля, а також про своє ставлення до ідеї Дональда Трампа виступити модератором у діалозі між Києвом та Москвою кореспондентові російської служби «Голосу Америки» Наталці Пісні розповів співпредсетитель українського кокусу, конгресмен-республіканець Браян Фітцпатрік (Brian Fitzpatrick).
Наталка Пісня: Конгресмен Фітцпатрік, я хотіла б обговорити з вами нещодавні заяви українського кокусу, в яких йшлося про бажання притягнути Володимира Путіна та його прихильників до відповідальності. Як ви збираєтеся це робити з огляду на те, що адміністрація чітко сказала: найближчим часом вони не бачать можливості підтримати ідею внесення Росії до списку держав – спонсорів тероризму?
Браян Фітцпатрік, конгресмен-республіканець: Ми не зупинимося, доки Росія не буде проголошена спонсором тероризму, ця ідея має двосторонню підтримку в Конгресі, керівництво українського кокусу перебуває в повній згоді з цією ідеєю.
Схожі новини:
Адміністрація і раніше говорила, що вони не робитимуть багато речей, а потім вони їх робили. Подивіться на кількість летальної зброї, яку ми надали Україні – раніше вважалося неможливим відправити багато її видів. Однак згодом і внаслідок нашої підтримки ситуація змінилася. Раніше у списку були лише «Джавеліни», «Стінгери», два види дронів і три сотні ракет класу земля-повітря, тепер це й ракетні установки HIMARS, хоча був час, коли адміністрація говорила, що не буде їх відправляти – пройшов час, і вони їх відправили. І я думаю, у цьому випадку ми також маємо справу з подібним сценарієм. Володимир Путін – військовий злочинець, він робить в Україні найжорстокіший геноцид проти мирних людей, найжахливіший із усіх, які я побачив за все моє життя. Російський режим – спонсор тероризму на державному рівні, і ми маємо його відповідним чином позначити та притягнути до відповідальності.
Н.П.: Якщо ми говоримо про Росію як спонсор тероризму – є установка, що з терористами переговори вести не можна. Але нещодавно Дональд Трамп написав, що Росія і Україна повинні сісти за стіл переговорів і він готовий очолити делегацію і бути модератором цього діалогу. Як ви ставитеся до такого підходу?
Б.Ф.: Росія не вторглася до України під час президентства Трампа. Це факт, про який слід пам’ятати. Крим не було захоплено (під час його президентства) – це сталося під час адміністрації Обами. Це ті факти, які потрібно брати до уваги. Ви маєте рацію – є певне крило Республіканської партії, яке за своїм духом налаштоване більш лібертаріанською і яке не зовсім згодна чи розуміє, в чому суть наших зобов’язань в Україні. І в цьому я з ними не погоджуюсь.
Моя робота, як республіканця та співголови українського кокусу, разом із чудовою, приголомшливою (конгресвумен) Марсі Каптур, непохитно стояти на наших позиціях, робити все можливе, щоб Україна продовжувала отримувати допомогу. Це важливо для всіх, хто любить Україну та для всіх, хто хоче, щоб Путін програв. Для того, щоб закінчити цю несправедливу та необґрунтовану війну, розв’язану Путіним, нам в Америці потрібно наводити мости один з одним, не вносити розбрату, бо це погано і для України, і для Америки.
Н.П.: Але чи варто сідати за стіл переговорів із Путіним, як це пропонує Дональд Трамп?
Б.Ф.: Говорячи про те, чи варто проводити переговори, я скажу: коли США 11 вересня були атаковані Аль-Кайдою, наш президент Джордж Буш-молодший сказав світу: ви з нами чи ви з ними. Я підтримую президента Зеленського у його лідерстві. Я закликаю його подивитися на те, як Джордж Буш-молодший впорався з 11 вересня і використати ту саму мову і сказати світові: ви з нами чи з ви з терористами, і цього разу терористи – це росіяни.
Н.П.: Тоді моє наступне питання про заяви, які роблять багато кандидатів у Конгрес від Республіканської партії – наприклад, ДжейДі Ванс, який балотується до Сенату як кандидат від штату Огайо. Вони говорять про те, що в американців вистачає своїх проблем та питання безпеки України не повинні турбувати США. Це своє чергу, відправляє сигнал деякого ізоляціонізму. Чи очікуєте ви зміни у політиці США щодо підтримки України після проміжних виборів?
Б.Ф.: Я не критикуватиму своїх нинішніх чи майбутніх колег. Наша з Марсі Каптур, конгресумен-демократом, робота як керівників українського кокусу – пояснити їм суть справи. Розповісти, що наша країна – демократія і ми як обрані представники наших виборців у Конгресі у відповіді за захист ідеалів, в які ми віримо. Ми також маємо бути голосом народу і бути людьми, які відповідають. Наша робота – пояснити, чому підтримка України важлива, я говорю про це за кожної можливості зі своїми виборцями і знаходжу спосіб згадати Україну та геноцид, який влаштувала Росія. І у моїх округах люди підтримують Україну. Моє завдання, коли буде відомий склад нового Конгресу, поговорити з колегами та пояснити мою позицію і чому я вважаю її важливою.
Я сподіваюся, що у політиці підтримки України після виборів змін не буде, і це моя робота та моя зона відповідальності. Одне з моїх головних завдань у наступному Конгресі – переконатися, що Україна має необхідну підтримку. Я дуже добре знаю Україну, я жив там, поки працював агентом ФБР, мені близька її культура і люди, я їздив туди тричі як член Конгресу – два рази після початку вторгнення, і сподіваюся поїхати туди ще раз після виборів.
І я абсолютно зацікавлений в успіху України, у її можливості захистити себе та свою свободу. І я хочу, щоб кожен новачок у Конгресі – республіканець, демократ, лівий, правий розумів важливість підтримки України.
Н.П.: Багато аналітиків зазначають, що Путін розуміє мову сили та біль, пов’язаний із втратою грошей, але з останнім поки що складно, враховуючи виручку Росії від продажу нафти. Наскільки можливим є прийняття Конгресом США законопроекту про введення обмежень максимальної ціни купівлі російської нафти та введення вторинних санкцій щодо тих іноземних компаній, які купуватимуть її за завищеною ціною?
Б.Ф.: Я думаю, крім обмеження ціни купівлі нафти, може бути і повне ембарго. Володимир Путін – це типовий хуліган, усі ми бачили таких у школі. Він не впевнений у собі і єдина мова, яку він розуміє, – мова сили. Усі йому подібні нюхом чують слабкість, як акули кров, отже, якщо ми візьмемо цей підхід за основу, ми маємо показати силу. Ми маємо усвідомити, що Володимир Путін – військовий злочинець і ставитися до нього потрібно відповідно. Говорячи про вторинні санкції – будь-який народ Європи чи в іншому місці світу, який веде бізнес із Росією, враховуючи той геноцид, який вона веде в Україні, має бути притягнутий до відповідальності. Це потрібно робити за допомогою режиму вторинних санкцій, які мають запроваджувати проти таких країн – саме їхні криваві гроші підтримують російську економіку та машину вбивств Володимира Путіна. Як співголова українського кокусу та американський законодавець я готовий віддати останній долар, усю свою підтримку, щоб допомогти Україні. У цій ситуації надто багато кісточок доміно очікують на своє падіння або – навпаки – можуть встояти – все залежить від того, що станеться в Україні. Нам просто потрібно зробити правильний вибір та вивчати уроки історії. Особливо ті, що пов’язані зі злісними диктаторами, які здійснювали геноцид. Ми повинні винести урок із фрази, яка звучала після Другої світової війни: ніколи більше. Це не лише слова, їх треба підкріпити діями.
