Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) одноголосно схвалила ідею створення Міжнародного трибуналу щодо розслідування злочинів російського та білоруського режимів, винних у розв’язуванні агресії проти України.
Спеціальну резолюцію із засудженням цивільних і військових вищих посадових осіб Росії та Білорусі було прийнято ста голосами «за» при одному утриманому. Раніше аналогічний документ було прийнято, переважною більшістю голосів, депутатами Європейського парламенту.
Кореспондент Російської служби «Голосу Америки» спробувала з’ясувати, наскільки ефективним може бути рішення Європарламенту та ПАРЄ зрадити міжнародному суду лідерів російського та білоруського режимів, відповідальних за інтервенцію щодо України.
Схожі новини:
«Агресія не вимагає документального підтвердження, оскільки її факт є»
Доповідач у ПАРЄ з війни Росії проти України Емануеліс Зінгеріс (Emanuelis Zingeris) зараз працює над новою резолюцією Ради Європи з цього питання.
У розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки» політик послався на слова міністра закордонних справ Німеччини Анналени Бербок: «Ми маємо більше робити для оборони України. Так, ми повинні робити більше й у питанні [о поставке] танків. Але головна та вирішальна деталь полягає в тому, щоб країни Європи це робили спільно, а не обмінювалися взаємними звинуваченнями».
Як підкреслив Зінгеріс, одноголосно із засудженням російської агресії в Україні та визнанням Росії країною-спонсором тероризму виступають такі структури, як Парламентська асамблея Ради Європи в той час, як на засіданнях Генасамблеї ООН низка великих держав воліє утримуватися від однозначного засудження Москви.
«Агресія – це найстрашніший рівень злодіяння в очах міжнародної громадськості, далі йдуть такі поняття, як “гуманітарна катастрофа” та “злочини проти людяності”. При цьому агресія не вимагає документального підтвердження, оскільки її факт є. Але підтвердження вимагає, наприклад, знищення цивільного населення. Ці факти фіксує українська сторона та передає свої розслідування на міжнародний рівень. І подібних фактів уже налічуються десятки тисяч», – розповідає співрозмовник «Голосу Америки».
Російськомовний варіант документа з ініціативи Еммануеліса Зінгериса було підготовлено групою перекладачів сейму (парламенту) Литви. «Ці люди відповідають за кожне правильно перекладене слово, тому що в ПАРЄ всі перекладачі російської мови, на жаль, втратили роботу, оскільки вони працювали там за російською квотою.
Що ж до звинувачень у злочинах проти людяності, то тут треба детально розбиратися в тому, хто є головним винуватцем: Путін, який наказав військам окупувати Україну; конкретний генерал ВПС, який наказав бомбити український населений пункт; пілот, який скинув бомби? Тут дуже багато питань для розгляду черговості та ступеня провини за кожним фактом російської агресії», – підкреслює Еммануеліс Зінгеріс.
У документі, який член ПАРЄ від Литви надав Російській редакції «Голосу Америки», зокрема, йдеться:
«Асамблея повторює свій одностайний заклик до держав-членів Ради Європи та держав-спостерігачів Ради Європи створити спеціальний міжнародний кримінальний трибунал з розслідування злочину агресії проти України, який має бути визнаний та користуватися підтримкою якомога більшої кількості держав та міжнародних організацій, і в першу чергу – Генеральної Асамблеї ООН».
І далі: «Асамблея зазначає, що Російська Федерація скоїла серйозне порушення Статуту Ради Європи, здійснивши цю агресію, що є підставою для безпрецедентного рішення Комітету міністрів про виключення Російської Федерації з Парламентської Асамблеї Ради Європи відповідно до одноголосної позиції, висловленої в думці Асам0 2022).
Асамблея також зазначає, що Білорусь також брала участь в агресії Російської Федерації проти України, дозволивши Російській Федерації використовувати свою територію для здійснення актів агресії проти України. Роль та співучасть Білорусі мають бути засуджені міжнародною спільнотою, а її керівництво має бути притягнуто до кримінальної відповідальності».
«Не повертатися в русло довоєнних відносин, поки Росія не поводитиметься по-іншому»
Політичний оглядач польського порталу новин ONET Вітольд Юраш (Witold Jurasz) у розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки» наголосив, що вина Росії у скоєнні військових злочинів на території України не викликає жодних сумнівів, оскільки саме Росія вчинила агресію проти сусідньої держави.
«З точки зору міжнародного права та загальноприйнятої моралі ці дії необхідно засудити. Але водночас ми розуміємо, що Росія є ядерною державою, і, до речі, через це марно звучать заяви представників російського керівництва про те, що їхній країні щось загрожує. Адже Захід готовий підтримувати Україну лише доти, доки вона захищає свою територію, але не для того, щоб збройні сили України могли увійти на російську територію у міжнародно визнаних кордонах, а не так, якими ці кордони здаються Володимиру Володимировичу Путіну», – пояснив польський експерт.
Юраш додає, що ядерний статус Росії гарантує недоторканність її кордонів у межах 1991 року. По-друге, загальне засудження країнами Заходу російської агресії в Україні малоймовірне, і це розуміють політики тих країн, які голосували за створення Міжнародного трибуналу з військових злочинів російської армії в Україні.
«І постає питання: навіщо приймати такі резолюції, якщо ми розуміємо, що це малоймовірно? Але сенс у цьому дуже простий: чим більше буде резолюцій такого плану, голосувань, публічних заяв та закликів – тим меншою буде ймовірність того, що на Заході хтось скаже: “Давайте повернемося до нормальних взаємин із Москвою”. Насправді те, чого ми хочемо – це ніколи не повертатися у відносинах з Росією в русло тих відносин, якими вони були до війни, поки Росія не поводитиметься по-іншому», – підкреслює Вітольд Юраш.
Він також констатує: поки що Росія не виявляє жодних ознак того, що вона має намір повернутися до клубу цивілізованих держав, і тому «колективному Заходу» треба посилювати тиск на Кремль.
«І в цьому я бачу сенс таких рішень, як визнання Росії країною-спонсором тероризму та створення Міжнародного трибуналу щодо її злочинів в Україні. Напевно, цих зусиль, як і запровадження санкцій проти Москви та Мінська, вистачить для того, щоб Україна не програла війну. Країни, які підтримують Росію – найменш розвинені та найбідніші у всьому світі. У кращому разі є країни, які нейтрально ставляться до цієї війни. І ще я хотів би зазначити, що якщо Росія змушена імпортувати зброю з Ірану, то це – приниження для Росії, адже за всієї поваги до історичних заслуг Ірану, це – не найрозвиненіша країна. Але такими є міжнародні успіхи Володимира Володимировича», – підсумовує Вітольд Юраш.
«Західна політика залишається досить обережною та ухильною»
Директор дослідницької програми з Росії, Східного партнерства, ЄС та Євразії. Аркадій Мошес вважає, що жодного практичного сенсу і жодних реальних наслідків рішення ПАРЄ про створення трибуналу щодо російського та білоруського керівництва не матимуть.
«Цілком правильно помічено, що це має “символічне значення, і якоюсь мірою – моральне. Але юридичного значення не має жодного і, відповідно, як мені здається, це не впливатиме і на політику», – наголосив експерт у розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки».
У плані загального контексту країн “збирального Заходу” це може мати певне значення, але не буде вирішальним чинником, – вважає Аркадій Мошес. І пояснює: «На мій погляд, ПАРЄ має дуже погану репутацію, і насамперед в Україні. Тому що в 2014 році ПАРЄ наклала на Росію санкції, а в 2019 зняла санкції і повернула з усіма правами Росію, незважаючи на те, що Росія зовсім нічого не зробила у напрямку виконання умов для зняття санкцій. Тому мені вкрай цікаво дізнатися, як досліднику: скільки з членів ПАРЄ, які сьогодні голосують за жорсткі заходи щодо Росії та Білорусі, чотири роки тому голосували за повернення Росії до ПАРЄ з усіма правами?».
На думку експерта, це стало безпрецедентним випадком, оскільки жодна міжнародна організація не виключила Росію зі свого складу, і тому репутацію ПАРЄ серйозно підмочили.
«Друге – те, що країни-члени Парламентської асамблеї ухвалюють рішення, про які заздалегідь знають, що це не матиме юридичних наслідків. Наприклад, вони описують, як має виглядати суд, як він має діяти, хто його має фінансувати, якщо він буде створений. Але це, приблизно, все одно, що описувати, як виглядатиме колонія на Альфа-Центавра, коли туди прилетить експедиція з планети Земля. Для цього має відбутися дуже багато всього різного, політика має змінитись до того, як теоретично буде можливим створення цього трибуналу», – іронізує експерт.
Нарешті, рішення ухвалюється у дні, коли Міжнародний олімпійський комітет (МОК) приймає рішення повернути російську команду до організації.
«І я вважаю, що це рішення МОК, з погляду піару, насправді переважує все раніше оголошене, бо воно показує, що у глобальному масштабі Росія зберігає дуже серйозні можливості впливу у світових організаціях. ПАРЄ – організація все-таки регіональна і дуже специфічна. А МОК – організація глобальна і це має більший резонанс. Мені цікаво, скільки країн, які зараз голосували в ПАРЄ, готові закликати свої країни не брати участь у паризькій Олімпіаді у зв’язку з тим, що туди можуть приїхати російські спортсмени?», – запитує директор дослідницької програми з Росії, Східного партнерства, ЄС та Євразії.
Незважаючи на всі зусилля Європейського Союзу, США, Канади, Австралії, Японії та ряду інших країн щодо введення санкцій проти Москви і Мінська, режими Путіна і Лукашенка таки мають союзники, які допомагають їм обходити санкції і навіть постачати їм зброю. Чи вистачить у союзників України сил, щоб переломити ситуацію на свою користь і не дати Москві та Мінську уникнути відповідальності? Це питання кореспондент…
