Іранські дрони проти України

Масове використання дронів, особливо дронів-камікадзе, стало відмінною рисою війни Росії проти України. Іран постачає Росії сотні БПЛА, які використовуються російськими військами для поразки об’єктів цивільної інфраструктури та завдають значної шкоди.

Незважаючи на те, що українські військові навчилися досить ефективно відбивати атаки дронів, прозваних «мопедами» через їх гучний двигун, жертвами дронів часто стають мирні жителі.

Іран постачає Росії дрони Shahed-131 та Shahed-136, які перейменовують у «Герань-1» та «Герань-2».

Іран заперечує продовження постачання своїх БПЛА в даний час, але визнає, що постачав Росії дрони до початку вторгнення.

Проте, західна розвідуспільнота стверджує, що постачання іранських дронів до Росії триває.

США неодноразово заявляли про прагнення обмежити можливості Ірану у постачанні озброєнь Росії.

На початку січня США оголосили про запровадження додаткових санкцій щодо керівництва компанії Qods Aviation Industries (QAI), а на початку лютого проти ще одного виробника БПЛА – Paravar Pars.

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван у січні 2023 року заявив, що іранські безпілотники використовуються для вбивства українських мирних жителів.

«Їхня зброя використовується для вбивства мирних жителів в Україні та для того, щоб занурити міста в холод і темряву, що, на наш погляд, ставить Іран у становище, коли він потенційно може сприяти широкомасштабним військовим злочинам», – сказав Салліван.

Активізуючи використання іранських дронів у війні проти України, Росія схоже ставить перед іранськими виробниками особливі завдання.

Британська дослідницька корпорація Conflict Armament Research (CAR), що отримала доступ до збитих іранських дронів, зробила висновок, що Іран, можливо, удосконалив моделі, що поставляються Росії.

Так, у боєголовки було додано металеві фрагменти та помітно збільшено кількість вибухівки.

Порівняно з більш сучасними системами озброєнь, виробництво бойових дронів досить дешево. Тому Росія, яка на думку багатьох експертів робить ставку на тривалу війну з Україною, все більше прагне їхнього самостійного виробництва.

9 лютого президент РФ Володимир Путін на зустрічі з керівниками російського Агентства Стратегічних Ініціатив доручив “сформувати національний проект”, щоб “забезпечити можливості для широкої експлуатації дронів” та забезпечити “високий рівень локалізації їх виробництва”.

У грудні 2022 року Білий дім попереджав, що Москва та Тегеран розглядають можливість будівництва спільного підприємства з виробництва безпілотників.

За інформацією газети The Wall Street Journal, Росія та Іран домовилися про будівництво заводу в місті Єлабуга. 5 січня 2023 року Єлабугу відвідала делегація високопоставлених представників Ірану, зокрема компанії-виробника дронів Qods Aviation Industries.

За даними джерел газети, йдеться про масове виробництво удосконалених дронів-камікадзе Shahed-136 більшого радіусу дії.

На думку старшого наукового співробітника Інституту близькосхідної політики у Вашингтоні, Генрі Роума, плани будівництва заводу свідчать про значне поглиблення військово-технічного співробітництва між Іраном і Росією.

«Створення спільного виробництва в Росії має низку переваг у порівнянні з нинішньою схемою (постачання). Це спрощує постачання російської армії – не буде потреби доставляти безпілотники з Ірану. Були повідомлення, що в їхньому виробництві будуть використовуватися інновації, що потенційно може дозволити Ірану отримувати російські технології або принаймні буде можливий обмін ідеями, інформацією та технологіями між російськими та іранськими інженерами, що дозволить виробляти більш смертоносні безпілотники для використання Росією в Україні. . Можливо, Іран потім зможе також використовувати ці дрони на полях битв на Близькому Сході.

Цей новий виробничий об’єкт дозволить російсько-іранському консорціуму робити більше дронів, тому що Іран має дещо обмежені можливості. І, крім того, (будівництво заводу в Росії) знижує ризики в галузі безпеки – враховуючи те, що ми бачили в Ісфахані на початку січня (атаки на військові об’єкти Ірану) та вразливість військово-промислового комплексу Ірану перед саботажем з боку таких країн, як Ізраїль.

Думаю, що це досить примітний розвиток ситуації. Необхідно відзначити, що на будівництво заводу, ймовірно, піде кілька років – якщо ці плани справді будуть реалізовані. Тож це не обов’язково одразу вплине на ситуацію на полі бою, залежно від того, як довго триватиме війна в Україні. Але, незалежно від цього, встановлення більш тісних відносин з Росією є важливим для Ірану з погляду вдосконалення своїх озброєнь», – вважає Генрі Роум.

Будівництво спільного заводу в Росії може дозволити обійти положення деяких резолюцій Ради Безпеки ООН, що обмежують можливості Ірану в придбанні та продажу зброї.

Росія та Іран заперечують, що Росія використовує іранські дрони-камікадзе у війні проти України. У Тегерані заперечують передбачуване будівництво спільного заводу, а в Москві кажуть, що Росія сама виконує програму розвитку безпілотників.

У Росії сьогодні є прагнення поставити економіку країни на мобілізаційні рейки, вважає політолог Андрій Окара. На його думку, під цим ракурсом у тому числі слід розглядати новини навколо можливого спільного проекту з Іраном.

«Недарма російська пропаганда як одна з головних причин неуспіхів російської армії у війні з Україною називає стан військово-промислового комплексу (ВПК), спадщину Радянського Союзу, – додав він в інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки». – Після провалу бліцкригу стратегія Кремля змінилася на корені. Там тепер вважають, що можна перемогти в довгій і завзятій війні, виснаживши всі сили противника».

Андрій Окара зазначає, що на його думку – головний пріоритет для Ірану зараз не ситуативний союз із путінським режимом, а «ядерна угода» в обмін на відміну санкцій.

«Тому в Тегерані заперечуватимуть достовірність інформації щодо спільного будівництва заводу. Бути сьогодні зухвало публічним союзником Росії невигідно нікому – навіть такому міжнародному ізгою, як Іран».

Плани щодо будівництва російсько-іранського заводу безпілотників підтверджують ставку Кремля на довгу війну, вважає економічний оглядач Семен Новопрудський. Щодо мілітаризації російської економіки, то вона, за його оцінкою, поступово йде, але через зовнішні і внутрішні обмеження навряд чи досягне радянських масштабів.

«У момент розпаду СРСР військово-промисловий комплекс створював майже три чверті ВВП в економіці країни, – нагадав співрозмовник Голосу Америки. – Однак, судячи з нещодавно розбомбленого Ізраїлем заводу з виробництва іранських безпілотників, підприємства такого роду можуть бути порівняно недорогими об’єктами. Взагалі дрони – відносно дешева зброя. Тому в даному випадку ініціатором ідеї, як на мене, виступає точно не Іран, а Росія. Таким чином, Росія локалізує виробництво літальних апаратів у себе, платитиме щось Тегерану, який може вмити руки і на ясному оці говорити, що він нікому не постачає своїх безпілотників. Тож тут все логічно».

Загалом розширення співпраці Москви і Тегерана виглядає сьогодні досить показово, підкреслив Семен Новопрудський. За його словами, це «два чоботи пари».

«Причому для Росії за нинішнього режиму Іран – це ще й модель майбутнього насамперед в економіці, хоча, можливо, і не тільки. Іран зараз має ВВП приблизно вдвічі менше, ніж 1979 року, на момент запровадження перших західних санкцій проти нього. Тобто майже за півстоліття країна стала вдвічі біднішою. Кремль спрямовує країну прямо до цієї ж доріжки, вступивши в абсолютно безперспективне протистояння з більшістю решти світу. Зовнішньополітичний авантюризм коштує дорого», – підсумував Новопрудський.