Держдепартамент США заявив, що Фінляндія та Швеція готові вступити до НАТО всупереч протестам Туреччини.
Цьому передувала заява президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана про те, що Швеції не слід розраховувати на підтримку Анкари щодо вступу до НАТО після акції протесту біля турецького посольства в Стокгольмі на вихідних, яка включала спалення Корану.
Представник Держдепартаменту Нед Прайс заявив журналістам, що спалення книг, які багато хто вважає священним, є актом глибокої неповаги.
Схожі новини:
“Щось може бути законним, але жахливим”, – додав він.
«Фінляндія та Швеція готові вступити до альянсу, – зазначив Прайс. – Вони готові вступити до альянсу завдяки своєму військовому потенціалу, давньому партнерству у сфері безпеки, яке ми підтримуємо з Фінляндією та Швецією вже кілька десятиліть… Вони також готові вступити до альянсу, оскільки є високорозвиненими демократіями».
Коментарі Прайса прозвучали після того, як Ердоган заявив, що Швеція не повинна розраховувати на підтримку членства в НАТО з боку Туреччини після акції протесту біля турецького посольства у Стокгольмі на вихідних, під час якої спалено примірник Корану.
«Ті, хто припускає подібне богохульство перед нашим посольством, більше не можуть розраховувати на нашу підтримку їхнього членства в НАТО», – сказав Ердоган, виступаючи після засідання кабінету.
Суботні протести у Стокгольмі проти Туреччини та проти прагнення Швеції вступити до НАТО, під час яких було спалено Коран, посилили напруженість у відносинах із Туреччиною, підтримка якої потрібна Швеції для вступу до військового альянсу.
Спалення Корану здійснив лідер датської ультраправої партії “Жорсткий курс” Расмус Палудан, який також має шведське громадянство. Раніше він уже проводив демонстрації, на яких спалював Коран. Декілька арабських країн, включаючи Саудівську Аравію, Йорданію та Кувейт, засудили інцидент.
У Вашингтоні Прайс припустив, що спалення Корану, можливо, не було випадковою подією.
«Ми розуміємо, що люди, які, можливо, стоять за тим, що сталося у Швеції, можливо причетні до міжнародних зусиль з метою послабити трансатлантичну єдність та єдність наших європейських союзників та партнерів, – сказав Прайс. – Ми вважаємо, що Фінляндія та Швеція готові стати членами НАТО».
Минулого року Швеція та Фінляндія подали заявки на вступ до НАТО після російського вторгнення в Україну, але ці заявки мають схвалити усі 30 членів альянсу.
Раніше Анкара заявляла, що Швеція, зокрема, має зайняти чітку позицію щодо тих, кого Туреччина вважає терористами. Йдеться, головним чином, про курдських ополченців та угруповання, яке Анкара звинувачує у спробі перевороту в Туреччині у 2016 році.
«Якщо ви так любите членів терористичних організацій та ворогів ісламу та захищаєте їх, то ми рекомендуємо вам звернутися до них за підтримкою у забезпеченні безпеки ваших країн», – сказав Ердоган.
Міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто назвав спалення Корану «сумною подією», але підкреслив, що «безпека на всьому просторі НАТО» має бути пріоритетною.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що він підтримує тісний контакт із представниками Швеції, Фінляндії та Туреччини.
«Звичайно, я проти такої поведінки, яку ми спостерігали на вулицях Стокгольма, але вона не є чимось незаконним, а свобода слова – це дуже цінне право», – сказав він.
